— Ні, — заперечив Крамлі. — Хай там як, а старий Тутанхамон досі дриґається, хоча його ім’я позначено червоним чорнилом. І хрестиком на додачу!

— Однак він чує неладне: що хтось збирається по його душу.

— Хто, Констанс? Це недоросле чудо?

— Облиш, старий ще топче ряст. Проте не має жодних гарантій, що ніхто не прибрав Каліфію. Реттіґан не так уже й багато нам повів. Гадаю, Каліфія могла б пролити куди більше світла на ситуацію. Єдине, що нам треба, — роздобути її адресу.

— Цього буде доста? Ей, — Крамлі враз звернув на узбіччя та виклюнувся з машини. — Більшість людей так ніколи не додумалися б, і Констанс не налізло на голову, і ми не здогадалися. Жовті сторінки! Он куди ми так і не пхнули свого носа. Жовті сторінки! От телепні! Жовті сторінки!

Він пройшовся узбіччям, затим прошмигнув у телефонну будку, де поспіхом заходився порпатися серед огрому затертих жовтих сторінок. Нишпорив доти, поки не вирвав одну і не поклав довідник на місце.

— Номер телефону застарів, давно недійсний. Однак нам, може, вдасться дізнатися адресу астрологині.

Він тицьнув сторінку поперед очі. Я прочитав: «Королева Каліфія. Хіромантія. Френологія. Астрологія. Єгипетська некрологія. Твоє життя — моє життя. Ласкаво прошу».

І цей триклятий заклад зі знаком зодіаку.

— Отож! — підсумував Крамлі, набравши повні груди повітря, як ніколи раніше. — Констанс вказала нам на єгиптянські рештки, а рештки приводять нас до Каліфії, яка намовила Констанс виходити за цю тварюку!

— Нам нічого невідомо напевне!

— Нехай і не знаємо чогось. Що з того? Вивідаємо усе.

Крамлі перемкнув передачу автівки, і ми стрімголов погнали вперед, аби дошукатися істини.