— Ребекка Стендіш перебуває у шпиталі. Її життя тримається на волосині.

Ухопив ще одну, затим іще.

— Женев’є Карлос збирається під вінець із сином Ґолдвіна.[97] До чого б це?

Допоки тарабанив дощ, я підсунув йому три наступні газети. Втім, усі вони опинилися там, де й попередні, — на задньому сидінні.

— Він так ревно намагався переконати нас, що тримається при здоровому глузді. А що з того вийшло?

Я перемішав газети.

— Ми точно щось проґавлюємо. Не тримав би він їх ні за цапову душу.

— А чом би й ні? Горіхи додають до персиків, сливи до горіхів. Фруктовий салат виходить.

— Навіщо Констанс знадобилось… — я замовк. — Зачекай!

— Чекаю, — Крамлі міцніше обхопив кермо.

— Усередині — сторінка світського життя. З величенькою знимкою. На ній Констанс, Господи милосердний, років на двадцять молодша, і мумія, чудило, з яким ми теж уже запізналися, прямісінько тут, щоправда, повен сил та енергії, не те, що зараз; он їхнє весілля, з одного боку Марті Кребс, права рука Люїса Б. Майєра, з іншого — Карлотта К. Каліфія, видатна астрологиня!

— Саме вона порадила Констанс улаштувати весілля на Маунт-Лоу. Астрологиня пророкує, Констанс губить себе, приймаючи все за чисту монету. Пошукай некрологи.

— Некрологи?

— Шукай! Що бачиш?

— Святі мученики! Щоденний гороскоп з ім’ям Королеви Каліфії.

— І що ж, цікаво, пророкують? Щось феєричне? Добросердне? Може, вдалий день для закладання саду, а чи, може, для шлюбу з якимось махабундою? Ну ж бо, читай!

— «Щасливий тиждень, щасливий день. Радо приставайте на усі пропозиції: як великі, так і малі». Ну, й що далі?

— Нам кров з носа треба знайти Каліфію.

— Навіщо?

— Не випускай з уваги, що це прізвище теж обведено червоним кружальцем. Ба більше, нам украй необхідно перестрітися з Каліфією, доки її не спіткало лихо. Червоний хрестик означає смерть і поховання. Хіба не так?