Я з усієї міці притиснув долоню до грудей, аби вона не зуміла більше нічого угледіти.

— Як ви здогадалися? — дивом дивувався.

— То аж ніяк не здогад. Щось на кшталт безпричинної паніки охоплює мене.

Каліфія глипнула на весільні запрошення і газету, що виднілись у моїй простягнутій руці.

— Ви здійнялися вгору, щоб побачитися з ним, — мовила вона.

— Щойно вловили поглядом, чи не так? Це цілковите дурисвітство.

На її обличчі проступив легкий усміх, що невдовзі перемінився на шаленство.

— Люди рикошетять від нього і врешті одцвітають тут.

— Мені здається, що відбувається це не настільки уже й часто, — заперечив їй. — Якщо можна, я з вашого дозволу присяду. Інакше з ніг звалюся.

Вона кивнула на стілець за кілька футів од неї — на безпечній віддалі. Я вмостився у вказаному місці.

Крамлі, якого ми довго не помічали, мав сердитий вигляд.

— Що ви там говорили? — поспитав я. — Люди не дуже то й учащають до старого Реттіґана. Нікому ж практично не відомо, що він досі живий та мешкає на Маунт-Лоу. Втім, хтось примудрився сьогодні навідатися туди й нагримати на нього.

— Вона репетувала? — по тім питанні громіздка гора повалилась у спомини. Скидалося, що от-от розтане у них до решти. — Я не впустила її і квит.

— Її?

— Завжди стаю на ті самі граблі, — Королева Каліфія окинула оком кришталеві кулі, — бачу чиєсь прийдешнє і з дурного розуму випалюю те. Хай там як, я ж тільки натякаю, а не засвідчую факти. Не раджу, що купувати на біржі, а чи на кого рівнятися. Дієту порекомендую, відхрещуватися не буду, ще приторговую вітамінами, китайським чаєм, але довголіттям — ніколи!

— Ви ж щойно силкувалися втюкати його.

— Із вами зовсім по-іншому, — вона перехилилася вперед. Коліщата під величезним кріслом зайшлися скрипом. — Он, прямісінько перед вами розпласталося ваше майбутнє. Мені ще ніколи не вдавалося так чітко його бачити. І все-таки над вами нависла жаска загроза. Повсякчас бачу одне й те ж — вам призначено жити, одначе хтось може посягнути на ваші душі. Стережіться!

Вона витримала довгу мовчанку, зімкнула очі, а тоді заговорила далі:

— Ви з нею приятелюєте? Знаєте, про кого я кажу.

— І так, і ні, — невпевнено відповів я.