Навігатор насунув на голову шолом і відключився.

«Калья» та «Еланора» двома хижими рибинами рвонули вперед, до шлюпки, беручи її в лещата. «Перець» швидко наздогнав їх і навис над тими лещатами, блокуючи шлюпку.

Рятувальні шлюпки зазвичай не дуже маневрові, а тим більш тоді, коли їм доводиться стартувати прямо з планети. Поки втікач ще в атмосфері, він незграбний, а поза атмосферою на нього вже чекали.

«Орландо Фуріозо» узяв курс на них. Вочевидь, там або отримали сигнал зі шлюпки, або й так здогадалися, що відбувається.

– Вовку, ці латиноси розчехлюють гармати, ­ – попередила Роза. – Іду на допомогу.

– Розо, не дури. Ми впораємося, – гарикнув Вовк. – Гармати до бою – чекати команди. Кормовими пульсарами – вогонь!

Зброярі з готовністю виконали наказ. Непроханий гість на мить потонув у хмарі сяючих частинок, але одразу ж стряхнув її. Щити його витримали удар пульсарами. Втім, Харитон і не розраховував збити щити такого корабля простими пульсарами – лишень натякнути супротивникові, що не варто встрявати. Йому не хотілося вдаватися до більш серйозної зброї, яку він, проте, вже тримав напоготові.

– Щити на максимум, на корму, – наказав він. – Гравізачеп на шлюпку. Енергію на гравізачеп.

Повагавшися, Кріс виконав наказ, хоча посилення гравізачепа означало послаблення і щитів, і всього енергетичного озброєння корабля. Лишалося тільки на те сподіватися, що щити та кормова броня витримають пару перших ударів супротивника. Схоже, «монтего» теж поки що не хотів вдаватися до серйозних методів.

Однак, коли стало зрозуміло, що маневр із лещатами однозначно спрацює, з «Орландо Фуріозо» вилетіли вісім штурмовиків, вистроїлися в класичний «хрест» і кинулися на «Калью» та «Еланору».

– От бісові діти, – навіть з певним захопленням лайнувся Вовк. – А ну, вжарьте їм ще пульсарами.

Тут би, звісно, краще б за все підійшов би рейлган із зарядом з кількох десятків метеоритів, але через треклятий астербол на «Перці» зарядна сітка була порожньою.

Кілька пульсарів приснули назустріч штурмовикам, змусивши їх розсипатися в різні боки.

– Тисніть їх до нас, ну! – Вовк учепився в підлокітник свого крісла. Йому дуже не хотілося вступати в справжній бій – навіщо, якщо можна спробувати обійтися меншими витратами. – Навалюйте пульсарами, хутчіш!

Цей наказ вже стосувався зброярів.

Повторний залп зовсім розбив шикування штурмовиків. «Калья» та «Еланора» щільніше стисли свої «лещата», шлюпка от-от мала б потрапити в зону дії гравізачепа.

– Увага: рейлган. Вірогідна потужність – двадцять одиниць… – доповів броньовий мастер. – Приблизна зона влучення – бак, палуба два, штурмові порти Б-2 і Б-3.

– Відсоток щита? – спитав Вовк.

– Дванадцять і вісім. Зуміємо погасити три чверті атаки, снаряди будуть відхилені… Траєкторія відхилення – 18-22-38, – мовив Кріс. – «Еланора» на лінії вогню.

– Ніштяк, хлопці, втримаємося, – відповів Йон, другий пілот з «Еланори». – Не парьтеся.