В цю мить Василь нарешті пробився до рубки. Як на усіх кораблях подібного класу, рубка знаходилася в голові, а сам корабель мав лінійне планування – що суттєво полегшувало абордажникам роботу.

– Кукусики! – галаснула Явдоха, стрибаючи в дірку та поливаючи все довкола зі станера. Знерухомила всіх, хто був у рубці: вже знайомий запорогам по Акерману технік Андріян, висока астерниця в шоломі зв’язківця та мініатюрний юнак у навігаторському ложементі. Явдоха та Василь спритно взялися їх пакувати «павутинкою». Василь склав полонених посеред рубки. В візорі Явдохиного шолома по краю пливли короткі доповіді Касі та Тодося: «В шлюзі спакували… Відсік два – чисто… відсік три – чисто… чисто…»

– Так, тепер велике питання – де, власне, вони ховають потирене? – пробурмотіла Явдоха, роздивляючись у рубці. – І друге велике питання – чому вони не чинили спротиву? І третє – а де ж інші?

Василь мовчки показав на голоплатформу візуалізації штінта. Вона була порожня і мертва, екрани також мерехтіли в режимі гібернації.

– Ти хочеш сказати – в них гигнувся штінт? Чого б це?

– Не знаю.

– Гаразд, це вже четверте питання… – Явдоха перейшла на шифрований зв’язок із «Перцем»:

– Вовку, прийом. В нас дупа. Ми взяли «Леопард», але тут чийсь незрозумілий десант і плюс діряни на нас звалилися. А на «Леопарді» лишень четверо піпідрасів та мертвий… або гібернований штінт. Що робити?

– Чекайте. Ми тут самі воюємо, – коротко сказав Вовк через півхвилини – мабуть, «Перець» піднявся на високу орбіту, і зв’язок йшов із затримкою.

– Опачки, цікаво – з ким, – Явдоха озирнулася. Ззовні знову бабахнуло. Вовк вийшов на зв’язок:

– Корито злетіти може?

– А хрін його зна, – Явдоха похмуро обдивилася рубку. – Так одразу і не скажу.

– Тримайтеся. Спробуйте піднятися. Ми протягом години будемо дуже зайняті. Вовк зв’язок закінчив.

Замість Вовка на її каналі з’явилася Мар’яна:

– Мишо, що там всередині?

– Штінт дохлий. Усіх пов’язали.

– Чорт… У нас тут гаряче. Треба забиратися, поки ще хтось не з’явився.

– Може, захопити якийсь катер? – запропонував Василь. Мар’яна заперечила:

– Ні. Планетарні. Треба ці ночви піднімати.

– Але, в біса, як?! – Явдоха з відчаєм обдивилася рубку знову. – Штінт гигнувся, всі програми разом із ним.