‒ Ми не сідаємо?
‒ А навіщо? ‒ Харитон усміхнувся. ‒ Наша справа – кола над Ботбеєм намотувати, типу місце посадки козлів видивляємося. Командор вважає, ніби ми не в курсі щодо Великої Плями, і його люди зараз самі «Леопард» шукають. Я його знаю як облупленого – він обов’язково поторгуватися з нами за козликів захоче, що б він там не казав. І поки вони не дотумкали, що ми десант раніше скинули, в наших є фора. Златко, слухай планетарний ефір далі…
Зв’язківка кивнула, не знімаючи візора з навушниками.
‒ Щойно в порту піднімається шухер та зростає насиченість планетарних перемовин – ми маємо швиденько чухати до місця і бути напоготові. Так що, Маню, розраховуй наші витки так, щоб і підозри передчасно не викликати, і встигнути, коли треба, вчасно, ‒ Харитон зробив пальцями характерний жест, що в нього означав – «ну ви розумієте».
Маня розпливлася в єхидній посмішці:
‒ Уявляю собі його пику, коли він дізнається, як ти його на кривій об’їхав, ‒ і вона насунула візор пілотського шолому. Харитон зітхнув:
‒ Здається мені, так легко ми не відбудемося.
З’явився джура, що був сьогодні черговим на камбузі, з великою тацею термокухлів, і першому підніс каву Харитону. Потім роздав іншим, крім Данила, котрий все ще спав. Його кухля джура просто вставив у паз підлокітника ложемента.
Харитон сьорбнув гарячезну каву та замислено сказав:
‒ Щось мені здається, пригоди лише тільки починаються… Розо!
‒ Агов? ‒ відгукнулася Роза. ‒ Ти що, справді таки думаєш, що сюди за козликами хтось іще привалить?
‒ Саме так. У них тут явно було призначено зустріч. Можливо, вони устигли відіслати ансібль із доповіддю про форс-мажор…
‒ Ансібль? На кораблі класу «іол»? ‒ із сумнівом сказав Дієго, пілот Мар’яниного кораблика.
‒ А гіпершейкер на кораблі класу «іол» тебе не дивує? ‒ Харитон знов сьорбнув кави. ‒ Із такими справами там в них і ансібль може бути… Втім, вони могли маяк скинути з кодованим сигналом. Розо, що там космоефір?
Космоефір, звичайно, могла прослуховувати і зв’язківка «Перця», але Харитон не просто так дав це завдання Розі. Корабель класу «експлорер», незважаючи на невеликі розміри, мав дуже високоякісне начиння, в тому числі й для сканування ефіру на всіх можливих діапазонах. Стандарти Пошукової Служби вимагали екіпірувати навіть контрактні експлорери потужною апаратурою, яка поступалася хіба що спеціальній шпигунській. А після уходу до запорогів сам Данило потурбувався про те, щоб проапгрейдити «Мавку» на максимум можливого.
‒ Поки що нічого особливого. Маяк Ботбея працює в штатному режимі… інших маяків поки не виявили. Нестандартних випромінювань та частот також. Три невеликих кораблі вийшли з дискрету та йдуть на посадку в порт.
Влізла Злата:
‒ Всі три – з планет Конгресу, як вийшли – одразу запросили посадку в порту. Їх не пускають, сказали – карантин. Тепер висять на високій стаціонарній орбіті над портом. Не наші клієнти… В порту поки тихо. Місцеві, судячи з перемовин, поки лише збираються «мазафаків» ловити. Планетарні катери з порту ще не вилітали.
‒ Підозріло, ‒ Харитон знов приклався до кави. ‒ Як же так, п’ятдесят тисяч – і ніхто не чухається?
‒ Там Саїд із командою, ‒ нагадав Дієго. ‒ Може, хай диверсію влаштує?