– Та ні. Поки що ні. Я ж іще не знаю, чому б учитися хотів. Ну, додому-то навідаюся. Сестра заміж іде, треба на весіллі бути обов’язково. А потім на Засіку повернуся… До речі, Саїде, можна мені на ринок змотатися? Треба весільних подарунків купити. Тут утричі дешевше, ніж удома купувати.

Саїд простяг йому універсалку з десятьма тисячами його частки:

– Валяй. Пильнуй лишень, щоб не обдурили.

Джура відсалютував жестом запорогів – такою собі недбалою версією флотського салюту – і пішов. Саїд і Лейла залишилися на «чайці» самі – Денис, їхній технік, пішов на «Перець» оглянути захоплений корабель козликів, Микола на зворотному шляху з банку відправився гульнути в бар, інші теж розійшлися хто куди.

Лейла допила каву, поставила кухля на порожнє місце на пульті. Скинула туфлі, поклала босі ноги на вимкнений пульт зв’язку:

– А ти сам-то на що гроші пустиш?

Він торкнувся пальцем краєчка кібернетичного ока:

– Хотів на це… тепер не знаю. Зручна річ – комм, який завжди з тобою, ще й сканери. Та й Харитон же теж не міняє на біологічний.

Лейла розпустила вузол волосся на потилиці й узялася плести кіски:

– В Харитона нейропроцесор в голові, в нього ж зорові зони були пошкоджені. А в тебе, як я зі слів Олекси пам’ятаю, навіть нерв не постраждав. Ніщо не заважає виростити нове око. А що до комма – так є ж інші імплантати, – вона провела пальцем по своїм повікам та за вухом. – Чи… ти просто не хочеш повертатися на Зиму?

Зима була республіканським центром високих медичних технологій. Зрештою, замінити око Саїд міг і на Аскольді, і на Дарі… але лише на Зимі вирощували імплантати саме біокібернетичні, де уся комп’ютерна частина робиться з біологічних матеріалів індивідуально, щоб забезпечити цілковиту сумісність з організмом носія.

Саїд задумався. Додому він не те щоб не хотів, навпаки – дуже хотів. Скучив. Але чи витримає він довге спілкування з родичами?

– Та як би тобі сказати… Хочу. Снігу давно не бачив. Та й за родиною скучив. Мабуть, поїду на Зиму. Дід уже вмер – а він був найбільш непохитним, інші, як на мене, вже змирилися з тим, що я не хочу сімейним бізнесом займатися.

Вона посміхнулася:

– А знаєш… я теж поїду. Треба ж якось почати звикати до того, що в мене знову є сім’я. В часи рабства я привчила себе про них не думати, не сумувати… так простіше було, чи що. І виявилося, що я їх забула. А це неправильно. І ще… мені треба щось із собою зробити.

На цих словах його аж тіпнуло:

– Що? Що ти маєш на увазі?

Лейла постукала себе по лобі:

– Це, – вона провела долонями по грудям, від чого Саїд аж замружився на мить, відчуваючи недвозначні порухи у власному організмі. – І це. Я хочу знову навчитися відчувати та кохати не лише розумом, а й тілом. Якщо це можливо, звісно.

Він устав, підійшов до неї та легенько торкнувся її плечей. Було дуже боляче – від думок про те, що ж із нею колись робили цілих десять років гаремного рабства, щодня. Вона якось відкрилася. Після тої пам’ятної пригоди в Дірі, коли Саїдові випікли око, а їй самій довелося битися з тамтешніми піратами, Саїд якийсь час провів на «Перці», де Олекса і Леля спочатку лікували його рани, а потім імплантували йому кібернетичне око. Після операції до нього прийшла Лейла і просиділа біля ліжка більше години, очікуючи, коли він прокинеться. Тоді й сталася в них дуже відверта розмова. Не встаючи з ліжка, Саїд запропонував їй руку та серце. Тобто просто зізнався, що кохає її. Це була правда: він закохався в неї ледь не з першого погляду, тоді, коли вона вперше з’явилася на Засіці. Та й важко було не закохатися, адже Лейла і виглядом, і за характером була жінкою того типу, який Саїдові дуже подобався. Вислухавши його освідчення, Лейла зітхнула й розповіла багато чого такого, про що, як він підозрював, говорила досі хіба що з психотерапевтом (а на Засіці був і психотерапевт, куди ж без нього – такий собі Інгер Мінц, якого виперли з військової психіатричної клініки на Грюнберзі за пияцтво). Серед усього і про те, що секс не приносить їй ніякої радості, що це для неї суто механічний процес, і що навіть крутіння педалей на тренажері дає їй більше задоволення. Зізналася, що Саїд їй дуже подобається… і що її тіло у його розпорядженні. Такій пропозиції сам Саїд вжахнувся. Йому дико не подобалася думка робити з нею щось таке, від чого їй ніякої радості, а лише страждання.