199
Joseph Needham: «The pre-natal history of the steam engine», in: The Newcomer Society. Transactions, vol. 35, 1962/63, p. 7. Винахід і технічне вдосконалення руху поршня – тобто швидкого і надійного вверх-вниз руху поршня в циліндрі через постійну інверсію – заслуговує на розгляд не тільки в історії техніки. Історія культури й цивілізації його досі ігнорували. Стільки говориться про машинний ритм модерну, проте ніхто не цікавиться його походженням від руху поршня.
200
Karl Marx: Das Kapital, Bd. 1 (MEW Bd. 23), S. 408. Іще за 15 років перед тим Лоренц фон Штайн, учень Гегеля, говорив про залучення природних сил «у виробничу діяльність людини» (Lorenz von Stein, System der Staatswissenschaft, ibid., S. 141).
201
Важливий виняток становить локомотив. Це була єдина машина ХІХ ст., в якій вогонь лишався присутнім як потужне джерело сили. Його перетворення на символ технічно-індустріального прогресу пов’язане не тільки з його технічною складністю та безмежним швидкісним потенціалом, а й з тим, що тільки в ньому знайшла свій останній притулок магія вогню.
202
Як показовий приклад із маси реалістичних описів важкої промисловості можна взяти опис залізного прокатного цеху, зроблений у 1797 р. французьким геологом (і вулканологом!) Бартельмі Фожа де Сен-Фоном. Уже перші слова про те, що «людині, не попередженій і не підготовленій заздалегідь, важко буде уникнути відчуття жаху», ніби нагадують опис Берком одного з природних явищ, позначених ним як піднесене. І далі: «Ніч геть сяє вогнем і світлом, так що видно з певної відстані маси палаючого вугілля, з одного боку, та снопи вогню, що здіймаються над високими печами, – з другого. Чутно гуркіт важких молотів, що б’ють по ковадлах, разом з шипінням повітряних насосів, так що здається, наче ти знаходишся біля підніжжя діючого вулкану або навіть опинився біля входу до печери, де Вулкан зі своїми циклопами кують блискавки» (цит. за: Jacques Noiray: Le romancier et la machine, vol. 1. Paris 1981, p. 20 f.). Щодо німецького «вулканічного» живопису, то слід згадати зображення прокатного цеху Адольфом Менцелем. У жанрі «нічного пейзажу» німецьких описів подорожей видовище індустріальних вогнів порівнюється то з майстернею Вулкана, то з пеклом (Tilman Fischer: Reiseziel England. Ein Beitrag zur Poetik der Reisebeschreibung und zur Topik der Moderne. 1830–1870. Berlin 2004). Ось декілька прикладів. Князь Пюклер-Мускау про Бірмінгем: «Останнім романтичним видовищем для мене були вогні, що в сутінках освітлювали місто, вириваючись із ковальських горнів» (Tilman Fischer, ibid., S. 517). Корнеліус Віктор: «Нехай Англія не має вогнедишних гір, однак вона може похвалитися вогнедишними печами для випалювання цеглин… Де ще поет може отримати краще уявлення про диявола та його житло, ніж поблизу Бірмінгема; і де ще, крім Бірмінгема, можна побачити палаючі надра землі. З узвишшя в місті видно палаючий горизонт, і здається, що перед тобою палаюче море» (S. 525). Гайльброннер: «Онімілий від подиву, дивишся на це пекельне видовище» (S. 529). Георг Веерт про нічний Бірмінгем, що лежить у долині: «Усе вкриває густий, чорно-сірий туман; зловісно світять ліхтарі та яскраві палаючі вогні… Приголомшені, ми дивилися вниз на цю похмуру долину; здавалося, що це і є справжнє царство диявола» (S. 529). Адольф Бланкі говорить про цей ландшафт (також про Бірмінгем), що він вдень сповнений диму, а вночі – вогню (torrents de flammes), «une apparance volcanique» (вулканічне видовище) (Adolphe Blanqui: Voyage d’un jeune Francais en Angleterre et en Ecosse. Paris 1824, S. 83).
203
«Новий зміст» і «формула» суть поняття, які Дерріда вживає у своєму коментарі до Марксової тези про історичне костюмування Великої французької революції.
204
Thomas Keenan: «The Point Is To (Ex)Change It», in: Fetishism as Cultural Discourse, ed. Emily Apter/William Pietz. Ithaca/London 1993, p. 157.
205
Усі цитати наводяться з розділу 4 «Капіталу» Карла Маркса («Машини і велика промисловість»), ibid.
206
Henry Morley: «Ground in the Mill», in: Household Words, Nr. 213, 22. 4. 1854. Цит. за: Elaine Freedgood (ed.): Factory Production in 19th Century Britain. New York/Oxford 2003, p. 261.
207
Charles Dickens: Dombey & Sohn, Bd. 2. Berlin/DDR 1962, S. 479.
208
Тваринна ненажерливість (фр.). – Прим. пер.