Книги

Речі і люди. Есей про споживання

22
18
20
22
24
26
28
30

159

Lorraine Daston: Attention and the Values of Nature in the Enlightenment, in: The Moral Authority of Nature, hg. v. Lorraine Daston/Fernando Vidal. Chicago/London 2004, р. 119, р.121.

160

…з усіх механічних видів робіт є найдрібнішим, найтиповішим, найдешевшим, утім, одним із таких, що потребує, імовірно, якнайбільше комбінацій (фр.). – Прим. пер.

161

Jean-Louis Peaucelle: «Adam Smith’s use of multiple references for his pin making example», in: European Journal of the History of Economic Thought, vol. 13, 2006, р. 495.

162

Antoine Picon: «Gestes ouvriers, opérations et processus techniques: la vision du travail des encyclopédistes», in: Recherches sur Diderot et sur l’Encyclopédie, no. 13, 1992, р. 131–147 (також на сайті Пікона).

163

Опис мистецтв і ремесел (фр.). – Прим. пер.

164

Перроне постійно залучався до цієї роботи, але не як автор, а лише як предметний дослідник. А вже зібраний ним матеріал опрацьовував і оформляв у вигляді тексту професійний автор (Александр Делер, що був також автором статті «Фанатизм» в «Енциклопедії»).

165

Anne Querrien: «Intermittence et fabrique d’épingles», in: Multi­tudes: Revue trimestrielle, politique, artistique et culturelle. Complé­ments électronique, 18.6.2004. Існує вказівка, що «Перроне виконував свою роботу не в закритому приміщенні мануфактури, а в різних місцях на відкритому повітрі з неосвіченими місцевими селянами» (Sandrina Khaled: «Picturale Graphismen der Technik, 1569–1870», in: Bildwelten des Wissens. Kunsthistorisches Jahrbuch für Bildkritik, Bd. 1.1, 2003, S. 72). Це дозволяє думати, що мотивом було створення вільної від цехових обмежень промисловості. Чи не були селяни самі «лабораторними пацюками», які хоч і цікавили Перроне менше, ніж виробники булавок, але становили приклад того, як певні трудові операції мали ергономічно розвиватися від певного чітко визначеного пункту.

166

Bern Dibner: «Leonardo da Vinci – Prophet of Automation», in: Leonardo da Vinci Technologist, hg. v. Bern Dibner/Ladislao Reti. Norwalk, Ct. 1969, р. 40.

167

Duhamel du Monceau: Der Nadler, oder die Verfertigung der Nadeln. Schauplatz der Künste und Handwerke, Bd. 1. Erlangen 1762, S. 194 (Це переклад німецькою: Description des arts et métiers, 1761).

168

Ми зробимо крок далі у дослідженні, якщо розглянемо інший тип голки. В’язальна спиця або голка не з’єднує вже наявні шматки матерії, а натомість створює їх. Вона являє собою певний мініатюрний ткацький верстат, що тче павутину з однієї нитки. Чи не могли інтелектуали Академії та «Енциклопедії», що долучилися до статті «Épingles», мати особливу емпатію до цього об’єкта? Адже він мав нагадувати їм їхній власний робочий інструмент – перо, яке робить з буквами і словами те саме, що голка з відрізами тканини, тобто «зшиває» їх у нові єдності. За це припущення говорить те, що Академія вже у 1700 р. серед усіх обговорюваних виробничих технік як показові виділила дві: мистецтво писання й друкарства та булавку (Arthur H. Cole/George B. Watts: The Handicrafts of France As Recorded in the «Descriptions des Arts et Métiers» 1761–1788. Boston 1952, S. 7 f.).