Сіон — один з пагорбів єрусалимських, на якому стояв храм.

До приміток Вольтера

Павсаній — грецький письменник II ст. н. е., жив у Римі. Зберігся його історико-етнографічний опис Греції.

Порфірій (233—304 н. е.) — грецький філософ. У «Листі до Анебона» подав опис античної міфології.

Лактанцій (Lactantius, 250—325 в. е.) — римський письменник, названий «християнським Ціцероном»; у «Божественних настановах» намагався розвінчати античну філософію та релігію і звеличити християнство.

Авл Геллій (II ст. н. е.) — римський письменник; збереглись (не цілком) його «Аттичні ночі», твір, що містить лінгвістичні та літературно-критичні міркування з багатьма цитатами з античних авторів.

Декарт Рене (Descartes Réné, 1596—1650) — славетний філософ, засновник раціоналістичної філософії; слова Вольтера про «вихори Декарта» мають на оці декартівську астрофізичну теорію вихорів, за якою Сонце і зорі вважали центром вихорового руху найдрібніших часток матерії. Сила цих вихорів примушує обертатися планети; Декарт відкидав поняття порожнього простору як таке, що не має за собою ніякої реальності. Перед відкриттям Ньютоном закону всесвітнього тяжіння теорія вихорів користалася широким визнанням.

Ньютон (Newton Isaac, 1642—1727) — славетний фізик, відкрив закон всесвітнього тяжіння; справив великий вплив на світогляд Вольтера, який ознайомився з працями Ньютона під час перебування в Англії (1726—1729). В 1739 р. Вольтер видав «Відповідь на заперечення французів проти філософії Ньютона». (Réponse à toutes les objections principales qu’on a faites en France contre la philosophie de Newton). Не без впливу Вольтера подруга його, маркіза дю-Шатле, переклала на французьку мову «Матеріалістичні принципи натуралістичної філософії» Ньютона. Переклад вийшов у 1759 р.

Вольтер має на увазі вірші 28—35 пісні V «Іліади»:

Духом збентежились всі, і тоді Паллада-Афіна,

Взявшись за руку, гукнула до буйного бога Арея:

Буйний Арею, народів вигубник і мурів руїнник,

Кров’ю залитий, чи нам не лишить і Троян і Ахеян

Битись самих, і Кронід-промислитель їм славу присудить.

Чи з бойовищ не піти нам, і гніву Зевеса уникнуть?

І тоді на Арея напав Діомед нестрашливий

З мідним списом; і, зміцнивши його, скерувала Паллада

В черево нижнє, де бог оперезував пов’язь мідяну;

Вразив туди Діомед. І, безсмертную плоть розідравши,

Вирвав назад він списа, й заволав Арей міднозбройний.