Книги

Ніжно відданий Декстер

22
18
20
22
24
26
28
30

— Знаю, — вимовила вона. — Дзвонив Вінс і все розповів. Він тримався дуже мило і обіцяв не зводити з тебе очей, щоб ти не зробив якогось безумства. Але все ж входь, — додала Рита і потягнула мене за руку. Закривши двері, вона обернулася до мене і несподівано серйозно промовила: — Послухай, Декстере. Я хочу, аби ти знав, що я не із ревнивець і повністю довіряю тобі. Тому йди і веселися.

— Обов"язково, дякую. — відповів я, глибоко сумніваючись в подібній можливості. А ще мені було цікаво, що такого сказав Вінс, що змусило Риту уявити наше збіговисько у вигляді небезпечного вогнища спокуси і гріха. Хоча виключати цього не можна було. Оскільки у Вінса було багато синтетичності, його дії в деяких ситуаціях могли бути непередбачуваними, що добре ілюстрували смішні й безглузді словесні дуелі з моєю сестрою на сексуальні теми.

— Дуже мило з твого боку, що ти вирішив заскочити до нас перед вечіркою, — вимовила Рита, підбиваючи мене до дивану, на якому останнім часом я проводив значну частину свого життя. — Діти хочуть знати, чому вони не можуть піти з тобою.

— Я поговорю з ними. — відповів я, палко бажаючи зустрітися з Коді і дізнатися, чи був я правим.

Рита посміхнулася так, немов її потрясло моє бажання поспілкуватися з Коді і Астор.

— Вони у дворі, — повідомила вона. — Зараз я їх покличу.

— Не треба, залишся. Я краще сам до них вийду.

Коді і Астор грали у дворі з Ником, кучерявим хлопчиком із сусіднього будинку, який мріяв побачити Астор голяка.

Коли я вийшов із дверей, вони подивилися в мій бік, а Ник відразу заспішив у свій двір. Астор підбігла до мене, щоб обійняти, а Коді потягнувся за нею слідом.

— Привіт. — сказав він, як завжди, неголосно.

— Вітаю вас, юні співгромадяни! — вигукнув я. — Чи не слід нам одягтися в наші офіційні тоги? Цезар закликає нас до сенату.

Астор схилила голову набік і подивилася на мене так, неначе я почав їсти живу кішку. А Коді обмежився тим, що дуже тихо запитав:

— Що?

— Декстер, — вимовила Астор. — чому ми не можемо разом з тобою поїхати на вечірку?

— По-перше, завтра вам в школу. А по-друге, боюся, вечірка для дорослих.

— Це означає, що там будуть голі дівчата? — усміхнулася вона.

— За кого ти мене приймаєш? — відповів я, намагаючись виглядати ображеним. — Невже ти вважаєш, що я би пішов на вечірку без голих дівчат?

— Фууууу. — промовила вона, а Коді прошепотів: «Ха».

— Але найголовніше те, що там будуть дурні танці та безліч огидних сорочок, які вам бачити не годиться. Ви втратите будь-яку повагу до дорослих.

— Яку ще повагу? — спитав Коді, а я потиснув його руку.