– Що?..

Від цього розпеченого, немов вулканічна лава, погляду дружина чекіста мало не задихнулася і навіть схопилася за серце.

– Ну ти, Зюню, і дурепа!!! Ідіотка схибнута!!! Лахудра грьобана!!! Свиня роздовбана!!! Та тьху на тебе!!!

Товариш Федосов бігав перед дружиною, яка зіщулилася в своєму улюбленому кріслі й перелякано бурмотіла:

– А що я, по-твоєму, мала подумати?.. От скажи, га?! Ми ж познайомилися тільки на самому початку сорок четвертого року, я про тебе нічого докладно не знала, геть нічого!!! Що ж було робити…

– Мозок свій курячий увімкнути, якщо тільки він у тебе є!!! – ревонув у відповідь товариш Федосов.

– То я вже геть здуріла, по-твоєму?!

– Авжеж здуріла!!! Їй, бачте, таємницю розкрили, що чоловік носатих і пейсатих недорізаних фашистам здавав, а вона вже й вуха розвісила!..

– То здавав чи ні?! Бо я так і не зрозуміла…

– Здавав – але кого?! Кого здавав, я тебе питаю, дурепо ти така?..

– Ну-у-у, як тобто… – Зінаїда Євдокимівна явно побоювалася відповідати. – По всьому виходить, що цих… носатих і пейсатих. І тих громадян, які надумали укривати… цих… які найрозумніші…

– Ідіотко, геть нічого не тямиш!!! Яких таких громадян?! Яких громадян, я кого запитую?!

– Ра-а-а… Радянських?..

– Яких таких радянських?! Яких радянських, запитую вдруге?!

– Та-а-а…

– Радянські люди або зі зброєю в руках захищали нашу Батьківщину, або знайшли можливість евакуюватися, або пішли в партизани чи підпілля! А всі інші разом з носатими-пейсатими та найрозумнішими включно – це банда зрадників нашої Батьківщини!!! Нащо їх усіх спасати?! От нащо?!

– Отже, ти…

– Я мав завдання, доручене мені Радянською Батьківщиною: увійти в повну довіру до окупантів… в повну довіру, Зюню, розумієш?! А увійшовши – такі відомості постачати, які жодному іншому розвідникові навіть не снилися!!! І я це зробив!!! І все завдяки тому, що здав певну кількість зрадників Вітчизни!!! Бо всі, хто планував під фашистами просто відсидітися – всі вони так чи інакше працювали на підлого ворога, який підступно, без оголошення війни напав на нас!!!

– Отже, виходить, що ця Ірма…

– А ці носаті-пейсаті розумаки так чи інакше були приречені, якщо тільки в партизани завчасно не подалися! Їх просто гріх було не здати!..