— Треба! — несподівано суворим, ледь не чоловічим голосом відповіла подруга. — Це, щоб знала є державна політика. Ну, записуй…

Телефонувати до судноплавної компанії просто від міліції Лариса не змогла фізично. Щоб доїхати до дому чи до редакції не могла морально. Тому завернула біля ринку до тихесенького провулочка Ілліча — треба ж! — і почала надзвонювати до Іллічівська за телефонами, відшуканими державною подругою.

Після набору першого номеру в слухавці щось зашерхотіло та заклацало, наче сигнал продирався якимсь закрутистим лабіринтом, ляскаючи на кожному повороті металевими дверцятам. Лариса хотіла було вже скинути виклик, коли в надрах мобілки особливо гучно клацнуло і знайомий голос відповів:

— Да?

«Ч-чорт!» — миттєво розпашілось обличчя жінки і вона лихоманково таки припинила зв’язок, наче іллічівське мукало могло її побачити. Й впізнати.

Набрала другий номер. В цей раз клацало не такий тривалий час.

— Да?

А, сто болячок в твої печінки! Третій номер… Четвертий… Залишився один. І Лариса зробила перед його набором тривалу паузу. Відчинила бокову шибку. Декілька разів глибоко вдихнула, ретельно промиваючи легені вологим повітрям. Наче хірург — руки водою перед операцією. Зачинила шибку й знову припала до мобілки.

— Да?

— Добрий дєнь. Я хотєла би пєрєговоріть с вашим начальством.

— По какому вопросу?

— М-м-м… — ненавидячи саму себе, промукала Лариса Леонідівна. — По вопросу связі с бортом сухогруза «Форум». Я вчєра звоніла.

— А-а-а… — байдужий голос по вінця наповнився холодним презирством. — К сожалєнію, нічєм помочь нє можем. Начальство в курсє. Связивайтєсь обичними каналами.

— Какімі обичними?! Якими звичайними??? Ви что?.. Зрозумійте, мені терміново…

— Нічєм нє могу помочь. Прієзжайтє в пароходство, может там.

— Почекайте!.. Подождітє, подождітє!.. А на самом суднє, на ньом всьо нормально?

— Сухогруз «Форум» в данноє врємя проходіт Суецкій канал. О нікакіх чрєзвичайних проісшествіях на борту свєдєній нє поступало. До свіданія. Кстаті, у вас очєнь хороший русскій язик.

С-сука! Вірніше, псюра! Ні, кастрат! Жалюгідний кастрований лошак, бодай би ти не знав, що за день сьогодні! І завтра не знав!!!..

До речі, якщо сьогодні виїхати машиною, то завтра можна бути в Іллічівську.

На борту в нього все нормально! Ні, не те щось на борту, не те. Не може Громка з нею так розмовляти, якщо в Суецькому каналі все нормально. Або взагалі не розмовляти.