— Я знаю хто Ви, — голос олігарха прозвучав хрипло, ледь чутно.
— Як ваше самочуття? — Томас сів.
— Не дочекаються, — Шахсуваров вказав на стелю здоровою рукою.
— Ви вважаєте, що замах на вас організували звідти? — Томас і собі вказав очима угору.
— А звідки ще? — прямий погляд олігарха повільно зупинився на обличчі американця, але той ані порухом не видав себе.
— Це могли бути ваші місцеві недоброзичливці…
— У них кишка затонка, містере…
— Просто Томас.
— Ви уповноважені зробити мені пропозицію від імені уряду Сполучених Штатів?
— Так. Звісно, наша співпраця ґрунтуватиметься на обопільно вигідних засадах.
— Слухаю Вас…
— Річ у тому, що вбивця американського громадянина Арсена Фількевича — його асистент Тед Россман — тепер працює на Вас тут, у Дніпропетровську. Американське правосуддя завжди намагається не лишати безкарними злочини проти своїх громадян.
— Не придурюйтеся! Коли ви знаєте про Теда, то зрозуміло, що вас більше непокоїть не здійснення правосуддя, а нова біологічна зброя.
Томас лише мовчки розвів руками та вишкірив зуби у порцеляновій посмішці.
— Що я матиму з того? — прохрипів олігарх.
— Безпеку. Респект від американського суспільства…
— Частка у проектах від використання винаходу?..
— Послухайте, містере Шахсуваров, — Томас додав гомеопатичну долю металу в інтонацію, — нам достеменно відомо, що цей замах, — він кивнув на загіпсовану руку співрозмовника, — спланували та організували надзвичайно ретельно. Ваші, як Ви самі визнаєте, сильні і жорстокі недоброзичливці не зупинилися перед величезними видатками та залученням фахівців найвищого рівня кваліфікації, щоб усунути Вас із ігрищ довкола трону.
— Та який там найвищий рівень кваліфікації?! Хулігани атакували побутовими лазерами, — спробував знизати плечима олігарх, але одразу скривився від болю.
— Чому ж тих «хуліганів» досі не знайшли? — Томас продовжував наганяти страху. — Ми провели власне неформальне розслідування у співпраці з місцевими спецслужбами і дійшли одностайного висновку, що замах був спланований і виконаний фаховими терористами.