Вона чекала.

— Звідки ви знали, що я вбила Джо?

— То ти це визнаєш?

— Звісно. Але як ви дізналися? — Майя подивилася на Ніла, тоді на Керолайн. — Керолайн, вона тобі не казала?

Жінка насупилась і розвернулася до матері.

— Я просто знала, — сказала Джудіт. — Мати завжди знає.

— Ні, Джудіт. Ви знали, що я вбила його, бо знали, що в мене є мотив.

Керолайн промовила:

— Про що це вона?

— Джо вбив мою сестру.

— Це неправда, — промовила Керолайн голосом розбещеної дитини.

— Джо вбив Клер, — сказала Майя. — І твоїй матері було про це відомо.

— Мамо?

Очі Джудіт палали.

— Клер крала в нас, — сказала вона.

Керолайн:

— Мамо…

— Більше того, Клер намагалася нас усіх знищити — ім’я Буркеттів, наш статок. Джо тільки хотів її зупинити. Він пробував домовитися з нею.

— Він катував її, — сказала Майя.

— Він запанікував, визнаю. Вона не розповіла йому, що зробила, не видавала інформацію. Я не виправдовую його поведінку, але все почала твоя сестра. Вона вирішила знищити цю родину. Ти, Майє, мусиш розуміти. Вона була ворогом. А ворога атакують на повну силу. Відбиваєшся, чим можеш. Без милосердя.