Джо застрелив Клер.

Усе одно лишалася ймовірність помилки. Лишалася ймовірність того, що розумний кіллер удерся до сейфа, скористався зброєю, повернув її назад. Шанс на те, що це зовсім не Джо. Саме тому вона поміняла місцями два «Smith&Wesson 686», узяла той, який Джо витяг із потаємного відділення, придбаний за межами штату, і підмінила його зареєстрованим у Нью Джерсі, котрого тримала на виду. Переконалася, що вся інша зброя не заряджена й не має амуніції…

Окрім «Smith&Wesson» у потаємному відділенні.

Вона почала розбирати речі Джо й спеціально лишила сліди, які натякали на це. Майя хотіла, щоб він знав: вона його викрила, щоби подивитися на його реакцію. Отримати достатньо інформації, щоби витягнути причину вбивства Клер.

Так, Кірс мав рацію. Саме Майя подзвонила Джо того вечора, а не навпаки.

— Я знаю, що ти зробив, — сказала вона.

— Це ти про що?

— Я маю докази.

Вона попросила Джо зустрітися з нею на тому місці в Центральному парку. Прийшла раніше за нього, роздивилася місце. Помітила двох хуліганів біля фонтану Бетесда (згодом вона дізнається, що їх звали Еміліо Родріго та Фред Кейтен). З того, як рухався Родріґо, було помітно, що він має зброю.

Ідеально. Цапи-відбувайли, яких неможливо засудити.

Коли вони зустрілися, вона дала Джо шанс.

— Чому ти вбив Клер?

— Я думав, ти сказала, що маєш докази, Майє. У тебе нічого нема.

— Я знайду докази. Я не заспокоюся. Перетворю твоє життя на пекло.

Саме тоді Джо дістав заряджений «Smith&Wesson 686», з потаємного відділення сейфа. Він їй посміхався. Принаймні так вона подумала. Там було надто темно, щоб це побачити, і її очі були прикуті до зброї. Але зараз, переживаючи все те, що тоді сталося, вона могла присягнути, що Джо посміхався.

Він націлив револьвер на її груди, у самісінький центр.

Що б Майя не думала раніше, вся та маячня, що вона нібито знала, вилетіла з голови, коли чоловік, якого вона присягнула кохати до смерті, прицілився в неї із зарядженого револьвера. Вона все знала, однак не вірила, не приймала — не до кінця. Це була помилка, і якимось чином, підштовхнувши його до цього, вона побачила, що пропустила, де помилилася.

Джо, батько її дитини, не був убивцею. Вона не могла ділити свою постіль і своє серце з душогубцем, який катував і вбив її сестру. Залишався шанс, що все це можна якось пояснити.

Доки він не натиснув на спусковий гачок.

Сидячи в темній вітальні, Майя заплющила очі.