— Ну, як картинка на диску — записав і можеш переглядати. То була не бабуся, а лише її зображення.

Роберт замислився. До такого він не додумався. А якщо Анґеліна була відображенням дівчинки, яка жила сотні років тому?

Але ж вони розмовляли! Як картинка може відповідати за запитання?

Мама приготувала на обід рибні фрикадельки в білій підливці. З креветками. І карі. Робертові смакували рибні фрикадельки в білій підливці з креветками й карі.

Раптом мама, з повним ротом, почала сміятися.

— Ото вже я! Безнадійна!

— Я знаю, — усміхнувся Роберт.

— Не повіриш, я забула повернути позичений телефон, коли забирала свій з ремонту!

— Ну то можеш тепер телефонувати сама собі…

— Заїду в майстерню завтра.

— Мамо? — озвався Роберт, коли вже наївся по саму зав’язку.

— Мгм?

— Ти щось чула про Доміні Канес?

— Доміні-хто? Книжка? Фільм?

— Чернечий орден.

— Ти маєш на увазі домініканців?

— Ні! Доміні Канес. Це означає Господні Пси.

— Уперше чую.

— Саме ченця того ордену я зустрів у катакомбах.

Мама перестала жувати.