Володя поставився до цих зауважень цілком спокійно. У нього була готова відповідь:

— Ти маєш рацію. А значить, треба придумати щось, щоб сани не примерзали і щоб якось без бензину на крайній випадок обійтись.

— Замість бензину можна гасу взяти, — найшовся Анкауге.

Хлопці засміялись, а Темар відказав товаришеві:

— А гас хіба в крижаних просторах Арктики є? Теж вигадав.

Анкауге почервонів.

— І те й друге не так важно, — пояснював Володя. — Ми візьмемо з собою маленький вітрячок і невеличку динамо-машину. Вітрячок крутитиме динамо, і ми матимемо електроенергію. Її буде досить для нашого радіо, — а радіо ми візьмемо обов"язково, — та для того, щоб підігріти полозки, аби вони відмерзли од криги, в разі трапиться, що примерзнуть. Друге запитання: як нам бути з бензином? Так, тепер є мотори, що працюють на твердому паливі. Наприклад, є автомобілі, що в їх моторах спалюють замість бензину деревне вугілля. Вугілля горить і перетворюється на газ, а цей газ стискують, змішують з повітрям і запалюють. Такі мотори називають газогенераторними. Отже, для наших саней-човна потрібний такий мотор, що міг би одночасно працювати і на бензині і на твердому паливі.

— А де ж ти візьмеш тверде паливо в Арктиці? На кризі? — глузуючи, засміявся Василько.

Але Василькові відповів Темар:

— На полярних островах ми знайдемо плавник. Це дерево, яке ріки виносять в море, а морські хвилі викидають на північні береги. А де не буде плавнику, там стрілятимемо моржів, тюленів і білих ведмедів. їх сало мусить горіти в моторі так само або й краще.

Володя здивовано глянув на свого нового знайомого. Той відповідав так, як думав про те Володя.

— Відкіля ти знаєш?

— Я моторист, — пояснив Темар, — не раз біля моторного човна думав про таку справу. Лише не знав, як це зробити.

— Так це вже майже зроблено, — повідомив товаришів Володя. — Наша школа, — пояснював він, — цієї зими змайструвала аеросани, майже такі, як нам треба.

Василько здивовано знизав плечима і спитав товариша:

— Ті сани, що ми з тобою зимою на них катались?

— Ті самі. Лише треба зробити деякі невеличкі переробки. Ми з цим легко впораємось самі. Адже у нас Темар — моторист. Ми знімемо сани з полозків, приробимо руль, спустимо на воду і візьмемо полозки на буксир.

— Зі мною є різні дрібні, але потрібні нам інструменти, — порадував товаришів Темар.

— Зі мною моя рушниця, — сказав Оротук. — Кулі з неї доженуть кожного звіра, що з"явиться перед нами.

— Я беру мою легеньку радіостанцію та динамку, а вітрячок зробить Темар, — заявив Володя