За п"ять хвилин на березі зібрався цілий натовп співробітників станції. Їх було чоловік п"ятнадцять. Всі питали один одного: хто це міг бути?

В цю пору року дуже рідко буває, щоб сюди заходили пароплави. Але це ж навіть був не пароплав, а лише човник.

Люди губились у догадках. Припускали, що це моряки, які, можливо, врятувались після загибелі корабля.

Та ось човен наблизився настільки, що там можна було помітити три голови.

Минуло ще трохи часу, і човен пристав до берега… Він був оригінальної конструкції, з пропелером і нагадував глісер.

Але найбільше здивування охопило острів"ян, коли з човна вийшов його екіпаж.

Це було троє хлопчаків.

— Ура! Ура! — закричали ці хлопчаки, вітаючись з острів"янами.

— Відкіля ви, товариші? — спитав начальник наукової станції.

Найменший потис йому руку й сказав:

— Ми з суходолу. Я — Володя Велетень, а це мої товариші: чукча Темар і якут Оротук.

Півтора місяця тому біля станції на воду спускався дирижабль «Третя п"ятирічка». Капітан дирижабля розповідав начальникові станції про трьох «зайців» і називав їх прізвища. Ці прізвища, почувши їх вдруге, зараз пригадав начальник станції.

— Це ви? Три «зайці»? — вигукнув він.

— Ми тепер не «зайці», — відповів Володя, — а самостійні мандрівники. Зовсім близько від вашого острова, — розповідав він далі, — нам не вистачило бензину. Наш мотор зупинився. Але, як бачите, в нас є парус. А якраз вітрець почався. Ото ми до вас — попросити бензину. Остання наша зупинка була в Руській гавані на Новій Землі. Там нам дали бензину з розрахунком, щоб вистачило сюди. Але, бачте, ми трохи в морі блудили.

— І ви цим човником пропливли через море триста миль? — здивувався начальник наукової станції.

— Так що ж такого, — усміхнувся Володя. — Ми йшли морем від Кемі до Каніна Носа. Там взяли бензину і пройшли в Белужу Губу на Новій Землі. Відтіля в Руську гавань. А триста миль тільки від Руської гавані до вас.

— Куди ж ви пливете?

— На полюс. В гості до штурмана Бойчука. До речі, ви не чули його останніх радіограм? Бо я вже два дні на свій радіоприймач його не приймав.

— Так у вас є радіо?

— У нас все є. То ви не чули?