Книги

Ніжно відданий Декстер

22
18
20
22
24
26
28
30

— Заради всього святого, Декстер! Ми згодовуємо всіх цих людей цьому довбаному типу!

— З цього випливає, що на даний момент єдиним кандидатом залишається сержант Доукс.

Мабуть, буде несправедливо сказати, що у Деб відвисла щелепа. Але вона таки стояла, не впустивши ані слова, з відкритим ротом, поки не подивилася в сторону Доукса, який стояв поряд із тілом і говорив із капітаном Меттьюзом.

— Сержант Доукс, — повторив я. — Колишній сержант Доукс. Зі спецназу. Той, що служив в Ель-Сальвадорі.

Вона перевела погляд на мене, а потім знову подивилася на Доукса.

— Дебора, — продовжив я. — якщо ми хочемо знайти Кайла, нам необхідно якомога більше з"ясувати про цю справу. Ми маємо знайти імена зі списку Кайл і ми маємо дізнатися якого типу була та команда, та й чому все це відбувається. І наразі Доукс єдиний варіант, який знає щось про це.

— Доукс хоче, щоби ти здох.

— Жодна робоча ситуація не буває ідеальною, — вимовив я зі своєю найкращою посмішкою веселої наполегливості. — І я думаю, він бажає позбавитися від всього цього не менше, ніж Кайл.

— Ймовірно, не так сильно, як Кайл. І набагато менше, ніж я.

— Ну тоді, — промовив я. — Це може бути для тебе найкращим ходом.

Дебру все ще не переконали мої аргументи.

— Капітан Меттьюз не захоче заради цього втрачати Доукса. Нам доведеться отримати його схвалення.

Я показав на місце, де капітан говорив із Доуксом.

— Споглядай. — сказав я.

Дебра пожувала свою губу і промовила:

— Лайно. З цього може щось вийти.

— Я не можу уявити щось краще.

Вона набрала повні груди повітря, і ця дія спрацювала немов електричний вимикач; вона рушила до капітана і сержанта, зціпивши зуби. Я побрів слідом за нею, намагаючись злитися із голими стінами, аби Доукс не помітив мене і не кинувся на мене, щоб вирвати серце.

— Капітане, — промовила Дебра. — нам потрібно проявити активність з цим ділом.

Хоча слово «активність» було одним із його найулюбленіших, капітан глянув на Дебору так, неначе та була тарганом в салаті.