Книги

Запороги та розбійники

22
18
20
22
24
26
28
30

– Ціна питання, Лео? – поцікавився Харитон. – Ми від рідної держави авансу ніколи не просимо, але потенційний гонорар знати треба. Про той випадок, якщо когось із нас пришиють і родичам компенсацію платити доведеться.

– П’ятсот тисяч галактів, якщо добудете кейс. Двісті тисяч, якщо доведеться його знищити. Але, хлопці та дівчата – дуже прошу: без зайвого шуму, наскільки це можливо.

Запороги перезирнулися, Харитон постукав по столу кінчиками кібер-пальців. Явдоха штовхнула на середину стола свого кухля, і кинула в нього круглий жетончик. Кілька таких у кожного запорога було в кишенях на випадок, якщо доведеться голосувати з різних питань. За нею так зробили й інші. Коли останній жетон упав у кухля, Харитон його перевернув, швидко розгріб купку.

– Ну, загалом і в цілому, ми за роботу беремося, – мовив він і забрав з купки свій жетон. – А тепер – зливай усе, що в тебе є по цій справі. Нам будь-яка дрібничка стане в нагоді.

Лео дістав свій комм-термінал та скинув Харитонові файли. Харитонове кібер-око слугувало запорогу водночас і в якості комм-термінала.

– Ну, як що з’ясується, отримаєш сюди ансібль звичайним каналом.

– Хай вам щастить, панове, – Лео встав, кивком позначив ввічливий уклін та пішов. Запороги розібрали свої жетони, помовчали, потім Харитон ляснув по столу долонею:

– Ех, не хотів я у цей чортів астербол влізати… а доведеться. Сигнальте своїм, збір на «Перці» усім, обговорити справу треба.

Знадобилося більше години, щоб усі запороги підтяглися на «Перець». Дехто вже встиг накачатися, і таким Леля на вході видавала скляночку із шипучою «протверезівкою». На диво, Пріська була якраз цілком тверезою, і навіть уже встигла купити все, що збиралася. Вона явилася на «Перець» із величезним ящиком на гравітці, запхала його до кают-компанії та всілася на нього, всім своїм виглядом демонструючи, що ніхто її не зрушить з цього місця і з її скарбів. З цього приводу усі інші підсміювалися, але Прісьці то було по дюзам.

Нарешті всі зібралися, і Харитон коротко виклав отриману від шпигуна інформацію. Піднявся галас, запороги не менш ніж чверть години висловлювали власні думки і про секретні шури-мури рідного уряду з відомою своєю всеїдністю корпорацією «Асур», і про саму корпорацію, і про Байдешські угоди, і про спецслужби, і про шпигунів... поки Харитон не ляснув по столу своєю кібер-рукою. Всі замовкли.

– Такі справи, товариство. Мені самому не до вподоби всі ці політичні заковики, але рідній державі чого б і не допомогти, тим більш не задурно. Ви нам довірили контракти брати, ну ми й узяли. Так що давайте тепер конструктивно обговорювати. Як самі знаєте, зараз звідси ніхто вилетіти не може, поки матч не відіграють. Нікого сюди не впустять і нікого звідси не випустять. На маяки вже поставили карантинний сигнал… Але злиняти, якщо є таке бажання, можна, і я гадаю, ці вилупки астерболом для цього і скористаються. Запишуться на матч і під час гри пірнуть в глибокий гіпер, і шукай вітру в полі. Єдиний спосіб перехопити цих козлів – це самим на астербол записатися та доступні зони пильнувати. А ну, Данило, скажи – що тут із дискретними зонами?

Данило замислився. Сюди вони прийшли його власним переходом, маяком не користалися. Дискретна зона, в якій стояли місцеві маяки, була стабільна і зручна, достатньо велика, тому під час переходу через гіпер Данило й не морочився пошуком запасних варіантів. Він стенув плечима:

– Місце тут добре, від Чорного Простору далеко, аномалій начебто нема… отже, зон тут може бути більш ніж одна… і з тою ж вірогідністю може бути лише одна. Але точно сказати не можу, треба вийти на «виворіт» та самому подивитися. Я ж тут раніше не бував… Може, Богдан більше знає?

Богдан, навчений навігатор з «Перця», також здвигнув плечима:

– Та я ж сам… коли сюди літати доводилося, за маяком завжди ходив. Маяки тут хороші, стабільні та калібровані.

– Ну тоді лише на «виворіт» виходити. Разом сходимо та подивимося, давай через годинку, – Данило відкинувся на спинку стільця, схрестив руки на грудях. – Але майте на увазі: якщо ці козли спробують втекти під час матчу, завадити ми їм зможемо, якщо тільки самі будемо в межах саме тої дискретної зони, в яку вони увійдуть. І якщо ми з Богданом будемо на «вивороті». Ще невідомо, по-перше, що в них там за навігатор, і скільки тут зон, по-друге… Якщо навчений, то з ним і Богдан може впоратися, а якщо природний…

Запороги знов загаласували, обговорюючи. Харитон сидів з відсутнім виразом обличчя, мабуть, читав щось зі свого кібер-ока. Нарешті припинив галас та сказав:

– Ось що. Я прямо зараз подав заявку на участь в астерболі «Перця». Данило, Миша, Тимош, Яцько і Ласло – записуйтесь також.

Саїд подав голос:

– А ми як же?