– Ніяк, Харитон. Ну давай.

На екрані з’явився Харитон власною персоною:

– Ну, доповідайте, герої.

Роза коротко виклала все, що сталося з моменту падіння «Мавки» з «Хабібою» в дискретну зону. В тому числі передала слова Богдана про навігатора козликів. Вовк замислено покрутив вуса:

– Альфабетанська силова броня… міцно законопачений сервер… гіпершейкер великої потужності, плюс дивний навігатор. Щось нам наші рідні шпигуни не все сказали.

Роза невесело розсміялася:

– А ти сумнівавсь? Ну прямо як мала дитина.

– В тебе свої міркування є?

– Та які тут міркування, ти шо. Моя справа – джойстики крутити… це ти свого часу в розвідці служив. Тобі й міркувати.

Харитон знову взявся крутити вус:

– Я в армійській розвідці був, то інше… а тут брудні ігри якісь. Добре. Наше діло – козлів упіймати та крадене забрати. Якщо я правильно зрозумів, Данило їхнього навігатора відлупцював добряче, а ти, Розо, їм дупу дюзами припалила. Так що у найближчі двійко годин вони нікуди не подінуться.

Влізла Пріська:

– Вовку, в натурі, не те що двійко годин – добу. Тьоть Роза їм у самий жопс напалила, я весь «термос» на бдищ злила.

Вовк не повірив:

– Увесь? А ти ризикова.

Пріська самовдоволено гмикнула та щезла з екрана. Харитон зітхнув:

– Ну раз так, значить, подітися їм нікуди, на Ботбей підуть… а може, саме сюди вони і збиралися. Саїде, тобі завдання: зараз вийдеш у нормал-спейс, удаси з себе торгаша та попросиш посадку на Ботбей. Обдивишся, що до чого, й доповіси.

Саїд скривився. Ще б пак – не так давно у подібній справі, де він прикидався усамським торговцем, йому випалили око та попсували шкуру. Але треба було визнати, що Вовк правий: на Ботбеї не дуже люблять республіканців та запорогів, так що ані Вовкові, ані Розі, ані Явдосі, ані Мар’яні туди потикатися одразу, без розвідки, ніяк не можна. Їхні кораблі мали республіканську приписку, і лише в «Хабіби» так і залишалася приписка до порту Кафи, де Саїд свого часу «Хабібу» й купив. Добре хоч усамця вдавати не треба – серед кількох ідентикарток Саїда був кафський «паспорт». Трохи прострочений, правда, але в таких місцях на це ніхто не звертає уваги.

Пригода в Чорній Дірі навчила його завбачливості, і тепер у трюмі «Хабіби» лежав сякий-такий товар, котрий цілком годився, щоб пред’явити його на доказ своєї торговельно-контрабандистської діяльності. Правда, Саїд не дуже й пам’ятав, що саме там лежало.

– Салмане, а йди-но перевір, що там у нас у трюмі валяється, – наказав він, а сам, зітхнувши, вийняв із шухляди під пультом потрібну ідентикартку, додав до неї анонімну універсалку з двома тисячами галактів на рахунку. Поклав у кишеню, відколов з рукава значок Братства Запорогів, відліпив від правого борта куртки командирський шеврон і зняв із шиї ланцюжок із жетоном, сховав усе в шухляду. Лейла, спостерігаючи за ним, мовила: