— Тисяча дев’ятсот вісімдесятий? — сказав Ейч. — Як це йому допоможе?
— Так, як це мені допоможе?
— Це означає, що це найперша версія «Tempest», — сказала Арт3міда. — Версія з багом у коді. Коли вийшли перші «Tempest», діти виявили, що як померти з певним рахунком, машина дає купу безкоштовних спроб.
— О, — сказав я трохи присоромлено. — Я не знав цього.
— Знав би, якби досліджував гру стільки, скільки я.
— Чорт, дівчинко, — сказав Ейч. — А ти добре підкована.
— Дякую, — відповіла вона. — Особливо допомагає, коли ти ґік з обсесивно-компульсивним розладом. Ще й без особистого життя.
Засміялися всі, крім мене. Я був надто схвильованим.
— Добре, Арті. Що мені потрібно зробити, щоб отримати ці безкоштовні спроби?
— Я шукаю у своєму журналі прямо зараз, — сказала вона.
Я почув шарудіння паперу, ніби вона перегортала сторінки реальної книги.
— Ти абсолютно випадково маєш з собою жорстку копію журналу? — запитав я.
— Я завжди маю свій журнал з собою, це звичайний записник на спіральку, — сказала вона. — Дуже корисна річ, ще й коли всі мої записи в ОАЗі стерто. — Більше перегорнених сторінок. — Ось воно! По-перше, потрібно набрати понад сто вісімдесят тисяч балів. Після цього переконайся, що закінчуєш гру з рахунком, де останні дві цифри — шість, одинадцять або дванадцять. Якщо все зробиш, отримаєш сорок безкоштовних спроб.
— Ти абсолютно впевнена?
— Абсолютно.
— Добре, тоді почнімо.
Я почав свій ритуал перед грою. Розтяжка, потріскування кісточками пальців, розминка голови і шиї вліво та вправо.
— Господи, може
— Тихо! — сказав Шото. — Дайте людині зібратись.
Поки я закінчував психологічну підготовку, всі мовчали.