—
Якимось чином мені стало спокійніше від самого лише її голосу. Думаю, вона це знала і тому продовжувала говорити зі мною. Я відчув приплив енергії. Знову натиснув кнопку «Перший гравець» і почав третю гру.
Всі дивилися, як я граю у повній тиші. Майже годиною пізніше я втратив останнє життя. Рахунок становив 437977.
Щойно гра закінчилася, заговорив Ейч.
— Погані новини, аміґо.
— Які?
— Ти мав рацію. Коли Катакліст вибухнув, група аватарів «шісток» чекала в резерві за межами сектора. Одразу після детонації вони заново увійшли до сектора і попрямували прямо на Хтонію. Вони… — його голос затих.
— Вони
— Вони щойно зайшли у ворота, близько п’яти хвилин тому, — відповіла Арт3міда. — Коли ти зайшов, ворота зачинились, але коли прибули «шістки», вони використали три ключі, щоб знову їх відкрити.
— Тобто «шістки» вже всередині воріт? Прямо зараз?
— Їх вісімнадцять, — сказав Ейч. — Кожен зайшов ув окрему симуляцію. Окрему копію воріт. Всі вони зараз грають у «Tempest», як і ти. Намагаються побити рекорд Галлідея. І всі вони використали лазівку, щоб отримати сорок безкоштовних спроб. Більшість з них грає не дуже добре, але один з них має талант. Ми вважаємо, що це Сорренто. Він тільки-но почав другу гру…
— Зачекай! — перервав його я. — Як ви можете все це знати?
— Тому що ми можемо бачити їх, — сказав Шото. — Усі в ОАЗі зараз можуть їх бачити. І тебе теж.
— У момент коли хтось входить у Треті ворота, у верхній частині Табло з’являється онлайн відеотрансляція, — сказала Арт3міда. — Напевно, Галлідей хотів, щоб проходження останніх воріт було видовищним шоу.
— Зачекайте, — сказав я. — Ви хочете сказати, що весь світ останні чотири години спостерігав, як я грав у «Tempest»?
— Правильно, — сказала Арт3міда. — І зараз вони дивляться, як ти стоїш і говориш з нами. Тому слідкуй за язиком.
— Ми не хотіли тебе хвилювати, — сказав Ейч. — Або відволікати.
— О, чудово! Відмінно! Дякую! — закричав я трохи істерично.