Я кивнув, підняв капсулу над головою, і натиснув кнопку збоку для активації. Але нічого не сталося.

— Чорт! — пробурмотів я, зрозумівши причину. — Нічого не вийде. Її можна використовувати тільки раз на день. — Я поклав Бета-капсулу в інвентар і продовжив сканувати землю навколо. — Тут повинні бути розкидані й інші артефакти, — сказав я.

Тоді почав бігати по периметру фундаменту замку, продовжуючи шукати.

— Хтось з вас мав при собі артефакти? Такі, що допоможуть мені літати? Або телепортуватися?

— Ні, — відповів Шото. — У мене не було артефактів.

— Мій меч Ба’Гір був артефактом, — сказав Ейч. — Але він не допоможе дістатися до воріт.

— Мої конверси допоможуть, — сказала Арт3міда.

— Твої «конверси»? — повторив я.

— Моє взуття. Чорні «Чак Тейлор олл старз». Вони дарують власнику швидкість і змогу літати.

— Дуже добре! Чудово! — сказав я. — Тепер просто потрібно їх знайти.

Я продовжив бігти вперед, скануючи землю. Через хвилину знайшов меч Ейча і додав у інвентар, але знадобилось ще п’ять хвилин, щоб знайти чарівні кеди Арт3міди недалеко від південного краю кратера. Я надів їх і вони ідеально трансформувались під мій розмір.

— Я обов’язково поверну їх тобі, Арті, — сказав я, коли закінчив зі шнурками. — Обіцяю.

— Постарайся, — сказала вона. — Вони мої улюблені.

Я розбігся, підстрибнув і злетів у повітря. Зробив петлю, розвернувся і націлився прямо у ворота. Але останньої миті нахилився вправо і відлетів назад. Я завис навпроти відчинених воріт. Кришталевий дверний прохід висів у повітрі прямо переді мною, всього за декілька метрів. Це нагадало мені про висячі двері у початковій сцені «Сутінкової зони».

— Чого ти чекаєш? — крикнув Ейч. — «Шістки» можуть з’явитися будь-якої хвилини!

— Знаю, — відповів я. — Але я повинен дещо сказати вам, перш ніж піду.

— Ну? — сказала Арт3міда. — Кажи вже! Годинник цокає, дурню!

— Добре, добре! Я просто хотів сказати, що знаю, як ви троє почуваєтесь прямо зараз. Все обернулося несправедливо. Ми мали зайти у ворота разом. Тому, перш ніж я піду, я хочу, щоб ви дещо знали. Якщо я знайду «яйце», то розділю приз порівну між нами чотирма.

Приголомшена тиша.

— Алло? — сказав я через кілька секунд. — Ви мене чуєте?