Голос Ейча вже не був чоловічим. Я чув його, ніби він розмовляв зі мною по комлінку. Але це не мало сенсу, тому що мій аватар більше не мав комлінку. А аватар Ейча був мертвим.

— Де ти? — запитав я порожнечу.

— Помер, як і всі інші, — сказав Ейч. — Усі, крім тебе.

— Тоді як я можу тебе чути?

— Оґ під’єднав нас до твого аудіо і відео каналів. Щоб ми могли бачити і чути все що й ти.

— Ох, — сказав я.

— Ти не проти, Парзіваль? — почув я голос Оґа. — Якщо проти, так і скажи.

Я на секунду задумався.

— Ні, все в порядку, — сказав я. — Шото і Арт3міда теж слухають?

— Так, — сказав Шото. — Я тут.

— Ага, тут ми, тут, — сказала Арт3міда, ледь стримуючи лють у голосі. — І ми всі мертві. Питання в тому, чому ти теж не мертвий, Парзівалю?

— Так, Зі, — сказала Ейч. — Нам трохи цікаво. Що сталося?

Я вийняв четвертак і підняв перед очима.

— Я виграв цей четвертак на Архаїді кілька місяців тому за ідеальну гру в «Pac-Man». Але я не знав сили цього артефакту. До цього моменту. Виявилося, він дає додаткове життя.

На мить запанувала тиша; а тоді Ейч почав сміятися.

— Ну й щасливчик ти, сучий сину! Новини повідомляють, що кожнісінький аватар у секторі був щойно вбитий. Більше половини населення ОАЗи.

— Це був Катакліст? — запитав я.

— А що ж іще, — відповіла Арт3міда. — «Шістки», напевно купили його з аукціону кілька років тому. І весь цей час чекали слушного моменту, щоб підірвати.

— Але вони вбили свої війська теж, — сказав Шото. — Для чого?

— Думаю, що більшість з них були вже мертві, — сказала Арт3міда.