Поряд із нею Гелен Шайрз сіла навпочіпки, потягнулася й застогнала, коли в спині хруснуло. Зворотним боком долоні вона відсунула жмут волосся з чола, залишивши на ньому рожеву розмазану пляму.

— Як ти змогла мене так забалакати, щоб я погодилася?

— Ти ж хотіла, щоб усе було гарненько, хіба ні? — Сью зімітувала міс Ґір, стару діву й голову («Вусату голову», як її називали) Декорувального комітету.

— Так, але чого не Комітет закусок чи Комітет розваг? Там більше уяви й менше болю в попереку. Уява — це моє. Крім того, ти ж навіть не… — Вона прикусила язика.

— Не йду на випускний? — Сьюзен знизала плечима й знову взялася за крейду. Її рука боліла так, ніби вона щойно написала двотомник. — Ні, але я все одно хочу, щоб було гарно. — Вона тихенько додала: — І Томмі йде.

Вони трохи попрацювали мовчки, а тоді Гелен знову спинилася. Коло них нікого не було — Голлі Маршал розфарбовувала кіль гондоли аж на іншому боці панно.

— Сью, а можна тебе про це спитати? — нарешті наважилась Гелен. — Господи, всі стільки про це говорять.

— Аякже. — Сью перестала розфарбовувати й покрутила зап’ястком. — Може, мені й треба комусь розповісти, щоб ніхто нічого собі не надумував. Я попрохала Томмі запросити Керрі. Сподіваюся, це допоможе їй трохи наблизитися до інших… здолати перепони. Гадаю, що винна їй принаймні це.

— Як тоді виглядатиме решта з нас? — спитала Гелен без злості.

Сью знизала плечима.

— Вам доведеться самим обдумати те, що ми зробили, Гелен. Я не в тому становищі, щоб кидати в когось каміння. Але мені не хочеться, щоб люди вважали, ніби я…

— Корчиш із себе мученицю?

— Щось таке.

— І Томмі на це погодився? — Ця частина вражала її найбільше.

— Так, — сказала Сью, не розповідаючи подробиць. І після паузи: — Мабуть, решта думає, що я вважаю себе кращою за всіх.

Гелен обміркувала це.

— Ну… про тебе всі говорять. Але більшість усе одно думає, що ти своя. Як ти сказала, всі роблять власні висновки. Звісно, є одна маленька групка незгодних. — Вона невесело захихотіла.

— Такі, як Кріста Гарґенсен?

— І такі, як Біллі Нолан. Боже, який він засалений.

— Я їй не дуже подобаюся? — сказала Сью, додавши питальної інтонації.