Попри свій круглий живіт та хронічну втому, я допомагала йому пакувати речі й прибирати. Коли на вихідних прийде Альма, у домі не має бути багато складної роботи, яка б її дратувала. Я починала заздрити спокійному життю цієї жінки.
У день переїзду Доріт забрала дітей Павела до себе, у той час як я віддавала носіям вказівки, у яку кімнату які меблі заносити. Павел постійно намагався цьому завадити. Кожна дитина отримала мансардну кімнату, Павелу дісталася студентська кімнатчина.
Аж увечері я помітила, що страшенно виснажена. Я заснула мертвим сном просто на дивані.
Наступного дня треба було в аптеку. Про затишний сніданок поки без дітей годі було й думати.
— А звідки в Альми таке ностальгічне вбрання? — запитала Роземарі, для якої важливим був насамперед практичний бік.
— Від багатих батьків із поганою совістю.
— Ми поволі наближаємося до хепі-енду, — сказала Роземарі. — Та й час уже настає. Мені постійно крутиться на язику прислів’я: щасливий той, хто щасливий у себе вдома.
— Ну, насолоджуватися щастям ми могли лише тимчасово: Дітер сидів у тюрмі, Левін подорожував. За винятком окремих спалень, я мала все, про що мріяла.
19
— Я колись знала одне гарне ім’я, — сказала Роземарі Гірте.
При цьому я заборонила їй згадувати про проблеми всередині мого живота. Вона підозрювала, що я намагалася подолати власні страхи за допомогою розповіді.
— Остання ультразвукова діагностика показала, що все гаразд, — заспокоювала мене сусідка.
Не можна було допустити, щоб вона порушила мою заборону. Завдяки язикатості доктора Кайзера вона вже давно знала: через аномалію плаценти ембріон отримує недостатньо живлення; моя друга дитина була замала для свого віку. Саме тому доведеться стимулювати передчасні пологи, адже живлення поза межами мого тіла мало би бути кращим.
— Яке ім’я спало тобі на думку?
Роземарі всміхнулася.
— Як ти дивишся на «Вітольд»?
— Але в мене точно буде дівчинка. До того ж вона спершу мусить…
— Добре. Облишмо цю тему. Повернімось до сімейної ідилії.
Павел провідав Альму в клініці, де вона наполягла, щоб знову нарешті провести вихідні з дітьми.
— Я не маю права від тебе цього вимагати, — жалівся мені Павел.