— Так.

Він знайшов Карту Жерара і витріщився на неї. Ми ж втупилися в нього. Час текло.

— Здається, він не відповідає, — оголосив нарешті Рендом.

— Спробуй Бенедикта.

— Добре.

Сцена повторилася — контакту не було.

— Дейдра, — сказав я, дістаючи свою Колоду і виймаючи з неї Карту сестри. — Я з тобою. Подивимося, чи не вийде чого, якщо ми спробуємо разом.

— Ще раз. Ще!

— Нічого, — засмутився я.

Рендом похитав головою:

— Ти не помітив у Картах нічого незвичайного?

— Щось є, але ніяк не зрозумію, що саме. Вони якісь не такі.

— Мої, здається, нагрілися. А завжди були холодними.

Я повільно перетасував Колоду і провів кінчиками пальців по Картах.

— Так, ти правий. Так воно і є. Але спробуємо ще раз. Флору.

— Окей.

Той же результат. І з Льювіллою. І з Брандом.

— У чому справа? — Здивувався Рендом.

— Поняття не маю. не можуть же всі вони не відповісти на виклик. І померти всі відразу не могли… Хоча, могли, але це у вищій мірі малоймовірно. Здається, щось не так з Картами. Але я ніколи не чув, щоб щось могло вплинути на них.

— Ну що ж, виробник не давав на них стовідсоткової гарантії, — пожартував Рендом.