— Ти, по-моєму, щось знаєш.

Він посміхнувся.

— Забути той день, коли ти став повнолітнім і пройшов Лабіринт — неможливо. Я пам"ятаю його так чітко, ніби все сталося тільки в минулому році. Коли я вийшов з Лабіринту, розчервонівшись від збудження і гордості, Дворкін дав мені мою першу Колоду і навчив користуватися Картами. Я точно пам"ятаю, що запитав його, чи всюди вони діють. «Ні, — сказав він, — Але туди, де вони не діють, тобі ніколи не потрапити». Сам знаєш, Дворкін не дуже-то жалував мене.

— І ти не просив його пояснити ці слова?

— Просив, і він відповів: «Навряд чи ти коли-небудь досягнеш стану, в якому вони відмовляться служити тобі. А тепер піди погуляй». Що я і зробив. Я просто згорав від бажання пограти з Картами.

— «Досягнеш стану»? Може бути, він сказав «місця»?

— Ні. На такі речі у мене прекрасна пам"ять.

— Дивно… Хоча я і не розумію, чим це може допомогти нам. Попахує метафізикою.

— Готовий сперечатися, що Бранд знає, в чому справа.

— Гадаю, ти правий, хоча нам-то від цього яка користь?

— Вистачить воду в ступі товкти! — Втрутився Ганелон. — Якщо з Відображеннями і Картами нічого не виходить, то треба визначити, де ми знаходимося, а потім шукати підмогу.

Я кивнув, погоджуючись.

— Оскільки ми не в Амбері, то, по-моєму, сміливо можна припустити, що ми в якомусь дивному Відображенні зовсім поруч із ним: адже ми навіть не помітили, як перейшли сюди. Ми потрапили сюди не за власним бажанням. Отже, за всім цим хтось стоїть. І цей маневр має свою мету. Якщо цей хтось збирається напасти, то кращого моменту йому не дочекатися. Якщо ж йому потрібно щось інше, то він сам з"явиться, оскільки самі ми ні про що не можемо здогадатися.

— Ти пропонуєш нічого не робити?

— Я пропоную почекати. Який сенс блукати в таких хащах?

— Здається, колись ти говорив мені, що Відображення, близькі до Амбера, майже подібні йому, — зауважив Ганелон.

— Можливо. І що?

— Тоді, якщо ми так близько до Амбера, як ти вважаєш, нам потрібно всього лише їхати на сонце до тих пір, поки ми не опинимося на місці, де у нашому Відображенні заходиться місто.

— Все не так просто. І навіть, якщо ми опинимося там, що станеться?

— Можливо, в точці максимального збігу Карти знов почнуть діяти?