Крізь сльози вона промовила:
— Джо?
— Так, — чоловік говорив дедалі наполегливіше. — Відчиніть двері, місіс Буркетт.
Досі плачучи, Майя намацала кнопку. Натиснула на неї й потягнула за ручку дверей. Чоловік відступив, щоб вона змогла вийти. Він досі цілився в неї. Майя майже випала з автомобіля. Стрілець цілився їй у руку, але Майя в сльозах похитала головою й промовила:
— Нема потреби.
Він випрямився й рушив до фургона. Стрілець відпустив її. І це сказало Майї все.
Двері фургона прочинилися трохи більше.
«Четверо чоловіків», — підрахувала Майя. Водій, той, хто відчиняв двері, тип на пасажирському сидінні, стрілець.
У міру наближення до фургона нею закерували її навички, усі ті години, проведені на симуляторі та стрільбищі. Вона відчувала дивний спокій, момент практично дзену, відчуття, яке виникає в оці буревію. Зараз повинно щось статися, і, у будь-якому разі, вийде вона з цього живою чи мертвою, жінка збиралася діяти активно. Вона не контролювала свою власну долю — це безглузда думка. Але якщо ти тренований і готовий, то можеш діяти зі своєрідною заспокійливою впевненістю.
Затинаючись, Майя трохи повернула голову, зовсім трошки, бо побачене зараз вирішуватиме все. Стрілець не схопив її, коли вона вибралася з автомобіля. Саме тому вона і вдала ридання й напівістерику. Щоб побачити, як він відреагує. Він повівся, відпустив її.
Він її не обшукав.
Вона подивилася собі за спину. Чоловік і справді опустив зброю вбік. Розслабився. Вирішив, що вона більше не загрожує йому.
Майя планувала все це з тієї миті, коли почала плакати. Сльози мали діяти як зброя — змусити викрадачів розслабитися; недооцінити її; дати їй час розпланувати свої дії перед тим, як вибратися з авто.
Коли вона зірвалася на біг, її рука вже була біля стегна. Ось цікавий факт, невідомий більшості людей: стріляти з пістолета точно — складно. Стріляти в рухому ціль — дуже складно. У сімдесяти шести відсотках випадків треновані поліцейські не влучають, стріляючи з відстані від трьох до дев’яти футів.[50] Для цивільних ця цифра становить понад дев’яноста відсотків.
Так що завжди рухайся.
Майя подивилася на задню частину фургона. Тоді, не збившись з кроку, без попереджень, без вагань упала на землю, перекотилася, одночасно дістаючи з кобури «Glock», і підвелася, уже цілячись просто в чоловіка зі зброєю. Він помітив рух, почав діяти, але було вже пізно.
Майя цілилась у центр його грудей.