— «Smith&Wesson»?
— Так, якщо це не проблема.
— Мені здалося, ви не вважаєте, що це я зробила.
— Так і не вважаю. Але ми можемо зняти підозру не лише з вас, а й з вашої зброї, що скажете?
Майя дістала «Smith&Wesson». Як і більшість хороших стрільців, коли йшлося про чищення та зарядження зброї, вона до певної міри страждала неврозом нав’язливих станів — постійно перевіряла, щоб переконатися, що вона не заряджена. Так і було.
— Я напишу вам на нього розписку, — сказав він.
— Я, звісно, могла б попросити показати судовий ордер.
— А я, імовірно, зміг би його дістати, — сказав він. Справедливо. Майя дала йому револьвер.
— Детективе?
— Так?
— Ви чогось не договорюєте.
Кірс усміхнувся.
— Я буду на зв’язку.
Розділ З
Ізабелла, нянька Лілі, приїхала наступного ранку о сьомій.
На похороні родина Ізабелли була серед найактивніших жалобників. Її мати, Роза, яка доглядала Джо в дитинстві, особливо сильно побивалася, стискала в руці носовичок і падала на руки дітям — Ізабеллі та Гектору.
Навіть зараз Майя бачила, що очі Ізабелли червонуваті від учорашніх сліз.
— Мені так прикро, місіс Буркетт.
Майя кілька разів просила її звертатись до неї на ім’я, однак Ізабелла тільки кивала й продовжувала кликати її місіс Буркетт, тож Майя просто полишила спроби. Якщо Ізабеллі зручніше в більш формальному робочому середовищі, хто така Майя, щоби щось їй нав’язувати?
— Дякую, Ізабелло.