Книги

Орлеанська діва

22
18
20
22
24
26
28
30

До Пісні двадцять першої

Беллона — богиня війни, за деякими міфами — дружина Марса, за іншими — сестра.

Замішені Зоїл, Фрерон, Терсіт. — Терсіт — за «Іліадою» — один з учасників Троянської війни, змальований як потвора і боягуз... Зоїл — грецький письменник IV ст. до н. е., який уславився своєю несправедливою причіпливою критикою Гомера; його ім’я стало загальним.

Так Марса і прекрасну Афродіту колись піймали Сонце та Вулкан. — Вулкан — бог огню, був кривий і потворний. Його дружина — красуня Афродіта. Щоб помститися за те, що вона часто зраджувала, Вулкан накрив сіткою Афродіту разом з її коханцем Марсом, і в такому вигляді вони з’явились перед богами.

До приміток Вольтера

Заповіт кардинала Альбероні — написаний не Мобером, а Дюре де-Морсан. Мобер зробив у ньому деякі поправки і видав.

Альбероні (Alberoni Giulio, 1664—1752) — дипломат і політичний діяч, зробив запаморочливу кар’єру: син винороба, він став першим міністром іспанського короля Філіппа V.

Пані Оду — очевидно, пані де ля Форс (Dе la Force Charlotte-Rose, 1650—1724) — відома аристократка, онука маршала Франції герцога де ла Форс, яка уславилася своїми любовними пригодами.

Барон (Baron Michel, 1653—1729) — видатний актор з дуже широким сценічним діапазоном, який виконував з однаковим успіхом як комічні, так і трагічні ролі. Був другом Мольєра і грав у його трупі. Зв’язок Барона з пані де ля Форс свого часу наробив багато галасу.

У Сіто і Клерво були монастирі ордену бенедиктинців. Ченці цього ордену робили вино.

Одною з визначних пам’яток Гейдельберга є льох, в якому була бочка, що вміщувала 140 тисяч літрів.

Максим Рильський

Примітки

1

По-французьки поема зветься: «La pucelle d’Orléans». Слово la pucelle означає чисту, незайману, невинну дівчину. По-російськи воно добре перекладається словом «девственница». Ми не знайшли, якщо не рахувати таких сумнівних словотворів, як «незайманка», «незайманиця», точного українського відповідника, тому залишилися при слові «діва». — М. Р.

2

Тут автор у примітці наводить приклади таких вставок, які ми вважаємо можливим не подавати, і закінчує примітку так: «Автор цієї гидоти, зробленої виключно для всякої наволочі, — розстрига-капуцин, що взяв собі ім’я Мобера». — М. Р.

3

Примітки — в кінці (автор).

4