На город Килію поглядає.

У городі Килії татарин сидить бородатий,

По горницях походжає,

До татарки словами промовляє:

«Татарко, татарко!

Ой, чи ти думаєш те, що я думаю!

Ой, чи ти бачиш те, що я бачу?»

Каже: «Татарине, ой, сідий, бородатий!

Я тільки бачу, що ти передо мною по по горницях проходжаєш,

А не знаю, що ти думаєш та гадаєш».

Каже: «Татарко!

Я те бачу: в чистім полі не орел літає,

То козак Голота добрим конем гуляє.

Я його хочу живцем у руки взяти Та в город Килію запродати,

Іще ж ним перед великими панами-башами

вихваляти, За його много червоних, не лічачи, брати, Дорогії сукна, не мірячи, пощитати».

III

То теє промовляє, — дороге плаття надіває, Чоботи обуває,

Шлик бархатний на свою голову надіває На коня сідає

Безпечно за козаком Голотою ганяє,