Ой, на полі та й на Килиїмськім,

На шляху битому ординськім,

Ой, там гуляв, гуляв козак Голота.

Не боїться ні огня, ні меча, ні третього —

болота.

Правда, на козакові шати дорогії —

Три семирязі лихії:

Одна недобра, друга негожа,

А третя й на хлів не схожа.

А ще, правда, на козакові постоли в’язові,

А унучі китайчані —

Щирі жіноцькі рядняні;

Правда, на козакові шапка-бирка:

Зверху дірка, травою пошита,

А вітром підбита,

Куди віє, туди й провіває,

Козака молодого прохолоджає.

II

То гуляє козак Голота, погуляє;

Ні города, ні села не займає, —