Отже, так і має бути, Детективе Ходжес!

Сер (ще один титул, на який ви заслуговуєте, оскільки належите до

справжніх Лицарів Значка і Пістолета), я пишу вам з багатьох причин, але

мушу розпочати з повіншування вас з роками вашої служби — 27 років

детективом із загальних 40 у поліції. Я бачив по телевізору деякі

фрагменти з вашої Пенсійної Церемонії («Другий публічний канал»[27] —

ресурс, який багато хто недооцінює) і випадком знаю, що наступного вечора

у закладі «Рейнтрі Інн» поблизу аеропорту відбулася прощальна вечірка.

Можу закластися, саме там і була справжня Пенсійна Церемонія!

Звичайно, я ніколи особисто не відвідував таких «оргій», але часто

дивлюся поліцейські серіали і, попри мою впевненість у тому, що багато з

них являють вельми уявну картину «полісменської долі», у декількох

показували такі пенсійні вечірки («Полісмени Нью-Йорка», «Відділ

убивств», «Дроти» тощо тощо[28]), і я схильний думати, що вони є ТОЧНИМИ

зображеннями того, як Лицарі Значка і Пістолета висловлюють «прощавай»

одному зі своїх компатріотів. Я гадаю, так мусить бути, тому що я також

читав сцени «прощальних пенсійних вечірок» у щонайменш двох книжках

Джозефа Вомбо[29] і вони там подібні. Він мусить знати, бо сам, як і ви, є Дет-Пенсом.

Я собі уявляю ті повітряні кульки, що звисають зі стелі, багато питва, багато безсоромних балачок і купу спогадів про Старі Дні й старі справи.

Також, мабуть, багато гучної й веселої музики, ймовірно, стриптизерка, а