Голова була оббілована до черепа – розріз починався одразу над бровами й тягся далі, від вух до потилиці.

– Доктор Лектер казав, що він почне знімати скальпи, – сказала Старлінг.

Кроуфорд стояв, склавши руки на грудях, поки вона робила знімки.

– Захопіть поляроїдом її вуха, – ось і все, що він сказав.

Кроуфорд хіба що стиснув губи, поки обходив тіло колом. Старлінг стягла рукавичку, щоб провести пальцем по одній із литок. Шмат перемету й потрійні гачки, які обплутали та зупинили її тіло в річковому потоці, і досі чіплялися за ногу нижче від коліна.

– Що ви бачите, Старлінг?

– Ну, вона не місцева – у неї тричі проколоте вухо, а на нігтях лак із блискітками. Як на мене, вона з міста. Таке волосся на ногах з’являється тижні за два, десь так. Бачите, яке м’яке відросло. Мабуть, вона депілювала ноги воском. І під пахвами теж. Дивіться, як вона вибілювала волосся над верхньою губою. Вона старанно доглядала за собою, але певний час не мала такої можливості.

– Як щодо поранення?

– Не знаю, – відповіла Старлінг. – Я сказала б, що це вихідне вогнепальне поранення, тільки тут, угорі, є щось схоже на поясок зсадніння[67] та відбиток від дула.

– Добре, Старлінг. Це контактне вхідне поранення над грудиною. Вибухові гази розширюються між кістками й шкірою та розривають її, утворюючи зірчастий отвір.

По інший бік стіни засопіли органні труби, коли перед похоронним бюро розпочалася траурна процесія.

– Насильницька смерть, – вставив лікар Ейкін і закивав. – Мені треба потрапити туди, хоч на якусь частину служби. Родини завжди сподіваються, що я проводжатиму їх в останню путь. Вам на допомогу прийде Ламар, щойно він закінчить грати музичне приношення[68]. Повірю вам на слово, що ви збережете всі докази для патологоанатома з Клакстона, містере Кроуфорд.

– У неї зламано два нігті на лівій руці, – сказала Старлінг, коли лікар пішов. – Вони загнулися назад від одного швидкого поруху, а під іншими, здається, набилося бруду або якихось твердих крихт. Вважатимемо за речовий доказ?

– Візьміть зразки бруду та кілька лусочок лаку, – відповів Кроуфорд. – Ми їх повідомимо, коли отримаємо результати.

Ламар, сухорлявий асистент похоронного бюро з рум’яною плямою посеред обличчя, що розквітла від віскі, увійшов у кімнату, поки Старлінг займалася зразками.

– Ви, ма’ть, колись манікюршею працювали, – сказав він.

Вони зраділи, коли побачили, що на долонях молодої жінки не було слідів від нігтів, що свідчило про те, що вона, як і решта, померла до того, як із нею вчинили все інше.

– Хочете перевернути її на живіт, щоб зняти відбитки, Старлінг? – спитав Кроуфорд.

– Було б легше.

– Спочатку зробимо зуби, а потім Ламар допоможе нам її перевернути.