— Не торкайся мене! — Закричав він.

Потім, зціпивши зуби і корчивши жахливі гримаси, він схопився за сук правою рукою і відкинув голову назад. Я мимоволі відвернувся. Кілька митей опісля він заскавчав і впав без свідомості. Я віддер лівий рукав сорочки, відірвав від нього смугу, згорнув її в тампон і приклав до його осиротілої очниці. Іншою смугою я перев"язав, щоб він тримався на місці. Фракір, як зазвичай, сам знайшов дорогу назад до мене на зап"ястя.

Потім я витягнувв Карту, здатну перемістити нас додому, і піднявши Юрта на руки, вирушив у путь. Матусі це напевно не сподобається.

Міць.

Була субота. ми з Люком весь ранок літати на дельтаплані. Потім зустрілися за ленчем з Джулією і Гейл, а потім вийшли в море на «Зоряному Спалаху «і каталися весь полудень. Пізніше ми зайшли в гриль-бар на березі, де я замовив пива, поки ми чекали біфштексів, тому що Люк з гуркотом звалив мою ліву руку на стіл, після недовгої боротьби для з"ясування, хто заплатить за випивку.

Хтось за сусіднім столиком вимовив:

— Якби в мене був мільйон доларів, не оподатковуваних податком, я б… — Джулія розсміялася, почувши це.

— Чого смішного? — Запитав я її.

— Список його бажань, — пояснила вона. — Я б хотіла шафу, повну модних суконь і деякі елегантні коштовності для них. А шафу помістити в дійсно симпатичний будинок, а будинок — туди, де я була б важливою персоною…

— Я помічаю поступове зміщення від грошей до влади, — посміхнувся Люк.

— При чому тут влада?

— Влада, сила, нарешті міць — все це суть одне і те ж, та й позначаються вони в англійській мові одним словом.

— Може, й так, — відповіла Джулія. — Але, що спільного, насправді, між потужністю і грошима?

— Гроші купують різні речі, — посміхнувся Люк. — А міць змушує різні речі підкорятися. Якщо у тебе коли-небудь з"явиться можливість вибору, то вибирай міць.

Звичайна слабка посмішка Гейл розтанула, і обличчя її прийняло дуже серйозний вираз.

— Я не вважаю, що міць повинна бути метою сама по собі, — сказала вона. — Її набувають тільки для певного застосування.

Джулія розсміялася.

— А що поганого в захопленні міццю? — Запитала вона. — Мені це здається дуже кумедним.

— Тільки поки не зіткнешся з ще більшою міццю, — зронив Люк.

— Тоді, виходить, треба мислити об"єктивно, — відрубала Джулія.