— Скажіть, ваш батько взяв тоді патент на свій винахід? — допитувався Роньяр.

— Так, перш ніж їхати, він узяв патент на всю установку, але тепер і його колишній асистент теж має, як він каже, патент на цю ж саму установку.

— А ви обізнані з цим патентом?

— Дуже мало. Нево ніколи про це не говорив. Наскільки відомо, йдеться про вдосконалення наводжувальної апаратури.

Роньяр задоволено кивнув головою.

— А чому, власне, — спитав він, — ви самі не працювали далі над винаходом вашого батька?

Тербовен замислено дивився на носки своїх черевиків, і трохи згодом відповів:

— Раптове зникнення батька всіх нас приголомшило. Події розвивалися з блискавичною швидкістю, до Нево перейшов увесь будинок разом з лабораторією. З міркувань фінансового порядку я не міг тоді працювати над удосконаленням батькового винаходу.

— А докторові Нево грошей, здається, не бракує… Модно обставлена вілла, розкішна автомашина!

— Наскільки мені відомо, років півтора тому він дістав чималу спадщину.

— Он як? Це для мене новина, — невиразно пробурмотів Роньяр і вже голосніше додав: — Шкода, між іншим, що ви не добули до кінця вечора. Обидва професори попросили Нево навести апарат на інші країни. Ця демонстрація була надзвичайно цікава. В недільному додаткові до газети я докладно розповім про все це в спеціальній кореспонденції, про все, крім маленької розбіжності думок, що виникла наприкінці сеансу. Про це я, природно, не говоритиму.

— Що це за розбіжність? — здивовано запитав Петер.

— Ага, я ж усе забуваю, що ви не були до кінця! — Роньяр досадливо махнув рукою. — Пам"ять у мене останнім часом як решето, пробачте, будь ласка! Це була маленька суперечка, що навряд чи заслуговує на увагу… Доктор Нево і сам не помітив, як раптом на екрані з"явилися три острови. Він саме заглибився у свої таблиці, і тільки професор Чехін, що побачив у бухті одного з островів кілька кораблів, звернув на це його увагу.

— Ну то й що з того? Це ж цілком можлива річ! З цього й виникла суперечка?

— Авжеж. Засперечалися за ці кораблі, бо професор Чехін почав твердити, ніби він побачив чотири фрегати, — до речі, я їх теж бачив, — а Нево аж ніяк не припускав цієї можливості і обстоював ту думку, що апарат нібито не може продемонструвати епоху таких фрегатів, бо це вже пізніші часи.

— Тут Нево має рацію. Я сам якось робив обчислення і прийшов до висновку, що 12-е століття і справді найближчий час, який може показати прилад, — ствердив Петер. — А хіба він сам не бачив цих кораблів?

— У тому й справа, що не бачив! — вигукнув Роньяр.

— Це мені незрозуміло! Він же міг дати збільшене зображення кораблів, і спірне питання одразу з"ясувалося б!

— Звичайно! Але коли вражений професор Чехін скрикнув: «Та це ж фрегати!», Нево злякано підскочив і при цьому штовхнув рубильник, який одразу все й вимкнув. Через таке раптове вимкнення було пошкоджено важливу катодну лампу і довелося в той вечір відмовитися від дальших демонстрацій.

— Дивна річ. Нево й справді не пощастило!