Підійшовши ближче до мене, відчуваю пильний оцінюючий погляд. Мій одяг не був таким розкішним як у неї. Волосся потребувало кращого догляду, шкіра була блідою. Зовнішньо Клер виглядала яскравіше, значить привабливіше. Заклопотаність останнього дня в Пінсі не дозволила привести себе в надто розкішний вигляд. Мама могла нарікнути мені за подібне. Зовнішність відьми в її розумінні має не менш цінне значення, ніж сама магія.

Блискучий підбор Кейтлін торкається потрібного місця, спеціально приготованого годину тому. Зварене зілля потай від родини Нейта в купі з закляттям, от-от вступлять в силу. Ще один крок, віддаляє від задуманого. Неохоче відьма наблизилась ще ближче, тим самим прискорюючи дію мого плану.

— Цього разу тебе нікому захистити Меган. Бачу ти залишила Нейта вдома.

— Тобі більше знадобиться допомога Нейта, пригадай краще минулу зустріч, — повний спокій. Такому самоконтролю можна тільки позаздрити. Перейду до основного плану. — Ти більше нікому не зашкодиш Клер. Я позбавила тебе магічної сили.

— Такого не може бути? — замотала головою дівчина.

— Може, тому поміркуй будь-ласка над тим як ти повернеш свою силу, — дівчина зрозуміла про що я говорю. Існує потужне зілля в поєднані з закляттям дуже дієва та темна магія.

— Я звернусь по допомогу до родини. Вони допоможуть повернути мені магію.

— Поки ти це зробиш я встигну забратись з міста.

— Бідолашна Меган, невже ти не хочеш мені помститись за власне вбивство, і того шмаркача Алекса.

Моє серце заболіло. Алекс став жертвою випадково, він повинен був жити.

— Я зроблю тобі болюче.

— Тремчу від страху, — на обличчі Кейт не було тіні страху.

— Повір мені існує біль гірший за смерть. Ти втрачала дорогих серцю людей, тому цей вид болі буде знайомим тобі. Я заберу Нейта подалі з Пінсу. Ти його більше не побачиш.

Деякий час Клер перебувала в ступорі, розмірковуючи над моїми словами. Оцінюючи значення сказаного, вона навіть трішки засмутилась. Вираз жаху затьмарив обличчя. Тимчасова слабкість змінилась гнівом. Біль зник замість нього з’явилась залізна маска байдужості. Невдоволення доповнювалось грізним виразом, здається моїм словам не надали належного значення.

— Ти не зробиш цього, — ледь вимовила вона слова, видавлюючи звуки. — Нейт не зможе покинути матір, сестру, рідний дім.

— Мабуть, ти досі думаєш, що я не варта всіх цих жертв?

— Звичайно не варта, — ковтнувши комок в горлі, вона продовжила випромінювати впевненість. — Не забувай, він не може вчинити точнісінько, як його батько.

— Зв"язок між цими двома ситуаціями різний.

— Бажаю якомога швидше пізнати розчарування.

— Це ми ще побачимо, — я розвернулась в протилежному напрямку. Відшукавши дорогу, що не веде на вулицю Ламбре. Вона навпаки дозволяє повернутись до знаменитого місця знаходження каплиці, шатра. Поблизу яких видніються надгробки кладовища Святого Августина.