Старенька запропонувала випити лимонаду, подавши численні солодощі. Печиво, цукерки, пиріг з лимонною цедрою, вафлі. З задоволенням вмостившись за стіл, Кладвія продовжила нашу бесіду. Вперше, після смерті коханого її серце відчинилось для когось. Спілкуватись було до вподоби нам обом. Пані Кемс могла довіритись мені, адже я чудово знала біль, який супроводжував значну частину її життя. Моя таємниця — щодо надприродного походження з легкістю могла поміститись в голові нової подруги.

Нарешті наговорившись вдосталь, обличчя Клавдії спохмурніло.

— Маю відчуття, що бачу тебе в останнє.

Я знітилась, знаючи правду.

— Сьогодні я покину Пінс назавжди. Можливо, якби ви жили в іншому місті, наприклад в будинку сестри, то я могла б навідуватись до вас. Але в Пінс я не повернусь.

— Моя люба, — вона поклала долоню поверх моєї, легенько стиснувши руку, — дуже люб’язно, сердечно з твого боку, запропонувати мені покинути Пінс, перебратись поближче до родичів. Вибач, я не можу покинути власного дому. В Пінсі з усіма його недоліками пройшло моє життя. Я народилась тут виросла, зустріла кохання. Мої батьки спочивають на одному кладовищі, неподалік Рудольфа, якихось декілька років і я приєднаюсь до них.

Відмова стала неприємною новиною. Я очікувала врятувати більше людей. Родину Алекса, пані Кемс. Цю стареньку, що доживає свій вік у повній самотності. Подякувавши їй за перебування в будинку, використання образу пані Кемс, компенсувати вкрадений час.

— Невже ви нічого не хочете змінити? Прожити декілька років подалі від міста. — Вона тяжко видихнула. Між нами запала тиша. Потрібно починати переходити до помсти Клер. День не триватиме вічність. — Я хотіла подякувати вам, особливо за втрачений час.

— Ти нічого не винна мені Меган. Кожен рік наближає мене до зустрічі з Рудольфом. Я була мужньою, зберігаючи власне життя. Вчинити самогубство було б тяжкою втратою для моє матері. Твої чари дозволили зменшити життєвий тягар прожитих днів. Тому не переймайся, ти надала мені найціннішу послугу.

ЇЇ слова змусили мене тремтіти. Подібне ставлення до життя я не відчула, коли була нею. Почувши вперше подібне зізнання, невимовно здригаюсь.

— Ви б зраділи якщо янгол смерті забрав би вас сьогодні? — моє запитання не здавалось мені дивним навпаки закономірним після усього почутого.

— Скоріше не зраділа б, просто відчула полегшення.

Настав час попрощатись, назавжди. Я обійняла пані Кемс та в останній раз поглянула в її сумні очі. Окинувши поглядом будинок, запитую ще раз: невже не має того щоб я могла зробити для вас?

Пані Кемс посміхнулась своєю щирою посмішкою, переді мною виникла Клавдія з минулого. Хоч і старіша: ремонту в будинку більше, ніж достатньо.

Проходячи повз кімнати, я хочу запам’ятати побільше деталей. Зупиняюсь на книзі, що розгорнута. Палітурка рік видання свідчили, що книга не нова. Ідея прийшла мені в голову.

— Можливо таки є щось, що я можу зробити для вас, — я заплющила очі, Майкл Треас не побіднішає позбувшись бібліотеки в маєтку. Прошепотівши декілька слів, пані Кемс здивовано оглядає спочатку мене, потім вітальню. Декілька полиць розмістились по всьому будинку. Книги акуратно розставлені тепер належатимуть пані Кемс. Літературний смак якої дозволить в повній мірі оцінити всі шедеври зібрані на протязі багатьох років моїми родичами.

Старенька нічого не відповіла. Вдячність світилась у очах. Ми посміхнулись одна одній. Вона обійняла мене, та сказала: зустріч з тобою, найбільший подарунок. Прикро, що наше спілкування тривало недовго.

Покинувши будинок пані Кемс, я ледве стримувала сльози. Відійшовши на значну відстань, я сховалась в тіні сусідніх будинків. Сльози потекли по щокам. Я повинна була вгамувати власні емоції, перед ти як дістати Клер.

Трішки заспокоївшись, маю змогу перейти до найголовнішої частини плану.

Помста солодке слово, коли подумаю про мою вбивцю. Вона заслуговує на страждання. Заслуговує відчувати біль, постійно. Клер вбила Алекса, бажаючи позбавити мене життя. Труїла мене зіллям Дзвіночок. Цього виявилось не досить. Бажання позбутись мене, знищити ніколи не зникне допоки існуватиму я. Моя труна повинна бути з тілом, моїм тілом. Я повинна мирно спочивати на кладовищі, де спочивають більшість мешканців Пінсу та Алекс…Він помер у боротьбі з Клер, знаючи що сили нерівні. Бідолашний Алекс.