17 Так перекладають ім’я «Ель-Ельйон». Насправді це ім’я фінікійського божества.

18 Спіноза не піддавав сумніву історичність Авраама та інших біблійних персонажів, оскільки вважав, що філософія несумісна з вірою, отже, Біблію треба розглядати тільки на основі того матеріалу, який дає вона сама.

19 Автор «Книги Малахії» писав у той час, коли гебреї після «вавилонського полону» (кінець VI ст. до н.е.) одержали можливість відновити Єрусалим, знову побудувати храм і заснувати напівнезалежне князівство у складі Перської монархії.

20 Монгольська династія в Китаї панувала до 1367 р. У XVII ст. в Китаї правила маньчжурська династія. Спіноза під татарами розумів, очевидно, маньчжурів.

21 Теологічна традиція приписує авторство біблійних «Приповістей» цареві Соломону (X ст. до н.е.). Насправді цей збірник прислів’їв та афоризмів був складений на основі різних літературних джерел уже після «вавилонського полону».

22 У біблійному тексті читаємо не «син людський», а «людина».

23 У традиційній історії гебреїв своєрідна хронологія: епоха першого царства, або Першого храму (до 587 р. до н.е.), епоха полону (586 — 538 pp. до н.е.), друге царство, або епоха Другого храму, будівництво якого було завершено 516 р. до н.е.

24 Перебування гебреїв у Єгипті і їхній вихід звідти досі не підтверджені археологічними дослідженнями та єгипетськими джерелами.

25 «Буття» (4:26): «А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати ймення Господнє».

26 Йдеться про амулети, що їх прибивали до одвірка, і філактерії — вкладені в коробочки священні тексти, що їх віруючі гебреї прикріплювали до голови та лівої руки в час ранкової молитви.

27 Португальці з’явилися в Японії 1542 р. Спроба єзуїтів навернути японців до християнства завершилася їх вигнанням 1587 p.; поступово всі християни були винищені або вигнані. Лише голандці 1609 р. одержали в Японії деякі торговельні права ціною відмови від богослужбової практики.

28 Насправді не в часи Ахаза, а в часи царя Єзекії.

29 Спіноза цитує історика Йосифа Флавія за недосконалим латинським перекладом.

30 «Плач Єремії» написаний у формі акровірша.

31 3 теологічною школою фарисеїв конкурувала школа садукеїв, яка виражала ідеологію гебрейської знаті і найвищих жерців. На відміну від фарисеїв, що розробляли святість переказів, садукеї визнавали святість тільки писаного Закону.

32 Ці подвиги описуються в поемі Л. Аріосто «Несамовитий Роланд», але звершив їх не Роланд, а Руджеро.

33 Цей вислів аналогічний гебрейському, що ним коментатори Біблії і Талмуда завершують тлумачення найтемніших місць.

34 Абен-Езра (Ібн-Езра) і Спіноза неправильно тлумачать це нечітке і явно зіпсоване місце. Слід було б перекласти: «на біду Бог з’явився».

35 Основи законодавства, вміщені як завершене ціле у книзі «Вихід» (21—23), названі, згідно з 24-ю главою «Виходу», «Книгою Заповіту». Поряд, у тій же книзі «Вихід» (34), є інша, так звана «Мала книга Заповіту».

36 Тобто старійшини.