Лючіо кивнув.

— Тому знаємо, як важливо, щоб цей юнак, цей Роберт, віддав нам амулет.

— Кардинал вважає, що хлопець віддасть його нам?

— Тому я й покликав тебе, Лючіо. Я спостерігаю за тобою, відколи ти прийшов до нашого монастиря, ще від часів твого новіціату. Ти благочестивий чернець і ретельно ставишся до своїх обов"язків. Твердий у вірі своїй. Сильний і сміливий.

— Я стараюся, отче.

— Маю для тебе завдання.

— Готовий його виконати!

— Хочу, щоб ти очолив наступну експедицію до Норвегії.

— Я?

— Так, ти, Лючіо. Знайди хлопчика! Знайди амулет! Поверни коштовність! Чого б це не коштувало! На карту поставлено Царство Боже.

…НАЧЕ УВІ СНІ

~~~

Головний астроном обсерваторії Мауна-Кеа на Гаваях Сюзі Лі затамувала подих. Вона втретє перевірила свої обчислення.

Десь, напевно, закралася помилка!

Сюзі потягнулася за філіжанкою з кавою. Але рука так тремтіла, що Сюзі ненароком перевернула чашку. Тепла кава полилася на записник.

— Сюзі? — вигукнув один із колег. — З тобою усе гаразд?

Сюзі не відповіла.

— Ти дуже бліда. Тобі погано?

— Комета…

— Що з нею?