Наскільки я знаю, так і не вдалося з певністю визначити, як саме з’явилася ця телеграма. У своїй книжці «Фельдмаршал барон Маннергейм» доктор Доннер зазначає, що його прохання показати оригінал знехтували і шведська влада повідомила, що «телеграму не покажуть ні йому, ні будь-кому іншому».
36
Сенатор Свінгувуд ув адресованому безпосередньо державному радникові Г’єльту листі від 15 лютого теж попросив його подати запит щодо інтервенції. Лист потрапив до рук Г’єльта аж після висадження німецького десанту.
37
Підполковник Теслев був тепер зв’язковим командувача очікуваної німецької експедиції.
38
Г. О. Ялмарсон, шведський підполковник, узятий до фінляндської армії в званні полковника, служив раніше в жандармерії Персії і мав репутацію гарного організатора.
39
Як стало відомо згодом, полковник Свєчников і справді розробив широкомасштабний план контрнаступу, що його військове керівництво червоних, власне, й намагалося втілити в життя. Відповідно до нього, військо треба було перше зосередити на межі Тойяла — Рійгімякі — Гельсінкі, а потім, якщо не вистоїть, на річці Кюмійокі. Свєчников сподівався, що зможе за цією межею реорганізувати армію за допомогою росіян, а далі перейти в наступ.
40
Німеччина й Росія уклали мир у Бересті 3 березня.
41
Єдиний, хто лишився на місці, був уповноважений у фінансових справах д-р Е. Ґюллінґ, згодом найвищий урядовець Карельської радянської республіки. Після втечі решти керманичів він намагався розпочати перемовини щодо капітуляції на умовах, які командувач Східної армії не міг прийняти.
42
На жаль, кривавим лиходійствам не вдалося запобігти, попри швидкі дії. Лише в районі Коуволи було брутально вбито кількасот осіб, серед них п’ятьох священиків.
43
Th. Svedlin: Frihetskriget i översikt. — Helsinki, 1938.
44
Лотти — членкині жіночої організації «Лотта Свярд», названої на честь персонажа «Оповідок хорунжого Стооля» Ю. Л. Рунеберґа, яка діяла паралельно з шуцкором. —
45