60
Розрізнення між первинним, атомістичним, і вторинним, чуттєвим, світом походить від Лоренца Румпфа: Naturerkenntnis und Naturerfahrung. Zur Reflexion epikureischer Philosophie bei Lukrez. München 2003, S. 107. Також там знаходимо вказівку на елегантний англосаксонський лаконізм «More is different» (Більше означає відмінне), за допомогою якого теоретик твердого тіла П.В. Андерсон характеризує якісний стрибок від накопичення позбавлених своєрідності атомів до речей, що сприймаються почуттями, і додає пояснення до думки Румпфа: «Шляхом агрегації часточок з’являються нові, вищі ступені з власними законами», аби відтак указати на фундаментальну проблематику атомізму як пояснення дійсності: «Тепер постає питання, якою мірою реконструкція маленьких тіл, власне, є можливою. Ця проблема, що постає в атомізмі, не має рішення» (Lorenz Rumpf, ibid., S. 108 f.).
61
Французьке percevoir, англійське perceive, італійське percezione – усі походять від латинського percipi (?), що у свою чергу походить від capi/capere (?) – схоплювати, хапати.
62
Lukrez, ibid., S. 29.
63
Запах є «безперервним виснаженням єства і… що виявляє себе як зростаюча витрата організму, інтенсивне життя, що зрештою веде до смерті» («déperisse déperissement ininterrompu des êtres (et) … révèle la dépense accrue de l’organisme, la vie trop intense qui entraîne la mort», Jean Bollack: Empédocle I. Paris 1965, p. 237).
64
Theophrast: De sensibus, цит. за: Brad Inwood: Poem of Empedocles. Toronto 1992, р. 197.
65
Jean Bollack, ibid., p. 237.
66
Lukrez, ibid., S. 165 f.
67
Lukrez, ibid., IV, S. 535 ff.
68
Lukrez, ibid., S. 295.
69
Bailey, ibid., p. 171.