— То виграти гроші для тебе важливіше, ніж я?

— Не гроші. А те, що я можу з ними зробити.

— Точно. Врятувати світ. Ти до біса благородна.

— Не будь мудаком, — сказала вона. — Я шукала «яйце» протягом п’яти років. Як і ти. Тепер ми ближче, ніж будь-коли. Я не можу просто втратити свій шанс.

— Я тебе і не прошу.

— Просиш. Навіть якщо не усвідомлюєш цього.

Пісня Сінді Лопер закінчилася, і Оґ поставив ще один танцювальний трек — «James Brown Is Dead» гурту L.A. Style. Клуб вибухнув оплесками.

Я почувався, наче мені в груди загнали великий дерев’яний кілок.

Арт3міда хотіла сказати ще щось — до побачення, я думаю, — коли ми почули громовий постріл прямо над нами. Спочатку я подумав, що це Оґ невдало зміксував новий танцювальний трек. Але потім подивився вгору і побачив, як на танцмайданчик на високій швидкості летять великі обломки, а аватари розбігаються з їхнього шляху. У стелі клубу, у верхній частині кулі, щойно пробили чималу діру. І тепер через неї вливалася невелика армія «шісток», залітаючи в клуб на реактивних літаках та стріляючи з бластерів.

Спалахнув загальний хаос. Половина аватарів кинулися до виходу, в той час як інша половина готувала зброю або починала чаклувати, стріляти в непроханих «шісток» лазерними блискавками, кулями та фаєрболами. Їх було понад сто, всі озброєні до зубів.

Я не міг повірити в браваду «шісток». Чому вони такі дурні, що нападають на кімнату, повну високорівневих мисливців на їхній території? Вони може і вб’ють кількох з нас, але втратять частину або всіх своїх аватарів в процесі. І для чого?

І тоді я зрозумів, що більшість «шісток» стріляють прямо в мене та Арт3міду. Вони прийшли, щоб убити нас двох.

Звістка про те, що ми з Арт3мідою тут, напевно вже потрапила в стрічки новин. І коли Сорренто дізнався, що два топових мисливці з Табло розважаються у незахищеній зоні PvP, він вирішив, що не можна пропустити такий вдалий шанс. Це була можливість для «шісток» зняти двох конкурентів зі змагання одним махом. І воно вартувало втраченої сотні чи більше їхніх найкращих аватарів.

Я знав, що їх сюди привела моя нерозсудливість. Я проклинав себе за те, що поводився так нерозумно. Тоді взяв бластери і почав розряджати їх у найближчих до мене «шісток», в той же час роблячи все можливе, щоб ухилитися від їхніх пострілів. Я глянув на Арт3міду якраз вчасно, щоб побачити, як вона за п’ять секунд знищила дюжину «шісток», використовуючи кулі синьої плазми, що вилітали з її долонь, і при цьому ігнорувала постійний потік лазерних блискавок і магічних ракет, які відбивались від її прозорого щита. Мені теж перепадало немало. Поки що мій щит витримував, але це не триватиме довго. На екрані вже з’явилися повідомлення про відмову, і мій лічильник здоров’я почав різко падати.

Протягом декількох секунд ситуація переросла в найбільше протистояння, яке я коли-небудь бачив. І вже було зрозуміло, що ми з Арт3мідою будемо на стороні тих, хто програє.

Я помітив, що музика досі не зупинилися.

Я глянув на кабінку ді-джея якраз вчасно, щоб побачити, як всередині з’явився великий і могутній Оґ. Він виглядав дуже і дуже роздратованим.

— Ви, покидьки, думаєте, що можете прийти на мою вечірку без запрошення? — закричав він. На його аватарі все ще був мікрофон, тому слова прокотилися гучномовцями клубу, наче голос Бога. Бій, здавалося, на частку секунди зупинився, бо всі повернулись подивитися на Оґа, який тепер ширяв у центрі танцмайданчика. Він простягнув руки і повернувся до навали «шісток».

З кожного пальця Оґа вирвалися десятки червоних блискавок, розлітаючись у всіх напрямках. Кожна з них вразила іншого аватара «шісток» в груди, якимось чином не шкодячи всім іншим навколо.

За мілісекунди всі «шістки» в клубі були повністю знищені. Їхні аватари на декілька секунд завмерли і засвітилися яскраво-червоним, а тоді просто зникли.