У новинах показали кадри з військово-морського шпиталю Бетесди. Обличчя сенаторки Рут Мартін було обрамлене вікном лімузина.
– Цієї ночі Кетрін була при доброму розумі, так. Вона спить, зараз їй дали заспокійливе. Ми вдячні долі за таке везіння. Ні, як я вже зазначила, вона переживає психологічний шок, але при доброму розумі. Кілька синців і зламаний палець. А також зневоднення. Дякую. – Сенаторка ткнула шофера в спину. – Дякую. Ні, вона говорила зі мною вночі про собаку, але я ще не вирішила, що з цим робити, в нас уже є двійко собак.
Сюжет завершили незначущою реплікою від психолога, який мав оглядати Кетрін Мартін згодом, протягом дня, щоб оцінити психологічну травму.
Кроуфорд вимкнув телевізор.
– Які в тебе враження, Старлінг?
– Якось нічого не сприймається… а вам?
Кроуфорд кивнув і швидко перейшов до іншої теми:
– Сьогодні вночі телефонувала сенаторка Мартін. Вона хоче приїхати, щоб з тобою побачитись. І Кетрін також, щойно зможе подорожувати.
– Я завжди вдома.
– І Крендлер теж, він хоче сюди приїхати. Відкликав свою догану.
– Якщо добре подумати, то я не завжди вдома.
– Ось тобі дружня порада. Скористайся сенаторкою Мартін. Нехай розповість, як вона тобі вдячна, нехай нагородить тебе всіма відзнаками. Не барися з цим. У вдячності короткий період піврозпаду. Вона тобі ще знадобиться, якщо зважати на твій характер.
– Арделія так само сказала.
– Твоя сусідка, Мепп? Куратор повідомив мені, що Мепп призначили намуштрувати тебе до іспиту в понеділок. Вона щойно випередила на півтора бала свого головного суперника, Стрінгфеллоу, він сам мені сказав.
– Мітить на найкращого випускника?
– Він впертий, дуже впертий, цей Стрінгфеллоу, каже, що вона його не зупинить.
– Нехай готує почесні штанці.
Поміж мотлоху на столі Кроуфорда було курча орігамі, яке зробив доктор Лектер. Кроуфорд смикнув його за хвіст. Курча дзьобнуло.
– Лектер уже на вагу золота – очолює всі пошукові списки, – сказав він. – І все ж таки він іще довго може затриматися на волі. Навіть поза роботою ти мусиш виробити певні звички.
Вона кивнула.