— Цей рейд перетворився на огидну веремію. Я опинилася в ситуації, коли мала вибирати: загинути або вистрелити в жінку з дитиною. Я зробила свій вибір, і від цього вчинку мені досі пече. Я встрелила жінку з немовлям. Навіть найнижчі тварини такого не роблять. Містере Снід, можете знову перевірити свій лічильник стрічки, саме зараз, коли я це визнаю. Я до смерті ненавиджу, коли опиняюся в таких ситуаціях. Ненавиджу те, як зараз почуваюся, — сказала Старлінг, і в її пам’яті виринув Бріґем, що лежав долілиць на дорозі, тож вона зайшла ще далі: — Я дивлюся, як ви всі намагаєтеся втекти від цього, і мене просто нудить.

— Старлінг… — почав Персалл з мукою та вперше зазирнув Старлінг у вічі.

— Я знаю, що у вас іще не було часу заповнити форму 302[23], — сказав Ларкін Вейнрайт. — Коли ми переглянемо…

— Ні, сер, час був, — відповіла Старлінг. — Одну копію відправлено до Комісії з професійної відповідальності, і ще одну копію я маю при собі, якщо вам не хочеться чекати. У звіті розписано все, що я там робила й бачила. Розумієте, містере Снід, ви мали завчасно отримати всю інформацію.

Зір Старлінг став надто гострим — ознака небезпеки. Вона розпізнала це й свідомо притишила голос.

— Цей рейд провалився з кількох причин. Інформатор БАТВЗ збрехав про місцеперебування дитини, бо йому було конче необхідно, аби облава відбулася — до дати, коли його справу мало переглядати велике журі федерального суду в Іллінойсі. А Евелда Драмґо знала, що ми їдемо. Вона вийшла з грошима в одній сумці та метом в іншій. На її пейджері висвітився номер каналу WFUL. Її повідомили за п’ять хвилин до нашого прибуття. Гелікоптер WFUL прилетів одночасно з нами. Прослухайте телефонні розмови каналу й побачите, хто нас здав. У цієї людини інтереси місцеві, джентльмени. Якби проговорився хтось із БАТВЗ, як це сталось у Вейко, або з УБН, то вони б зв’язалися з національними каналами, а не з місцевим телебаченням.

Бенні Голкомб заговорив від імені мерії:

— Немає жодних доказів, що інформація прийшла від міської адміністрації чи поліцейського відділку Вашингтона.

— Прослухайте розмови й побачите, — сказала Старлінг.

— У вас є пейджер Драмґо? — спитав Персалл.

— Він під пломбою в кімнаті речових доказів у Куантіко.

Саме тоді спрацював пейджер помічника директора Нунана. Він насупився, побачивши номер, перепросив і вийшов із зали. За мить він викликав Персалла до себе в коридор.

Вейнрайт, Елдредж і Голкомб позирали у вікно на фортецю Макнейра, склавши руки в кишені. Наче чекали звісток у відділі реанімації. Пол Крендлер зустрівся поглядом зі Снідом і підштовхнув його до Старлінг.

Снід поклав руку на спинку стільця Старлінг і нахилився до неї:

— Якщо на слуханні ви засвідчите, що, виконуючи завдання для іншої агенції від імені ФБР, убили Евелду Драмґо з власної зброї, то БАТВЗ готові підтвердити, що Бріґем доручив вам звернути… особливу увагу на те, щоб узяти Евелду під варту в мирний спосіб. Її вбила ваша зброя, тож саме ваша агенція має тягти цей віз. Не буде ніяких міжвідомчих змагань із того, у кого довший прутень, ніяких пересварок щодо правил проведення операції, і нам не доведеться згадувати про запальні й ворожі сентенції, які ви робили у фургоні, пояснюючи, якою людиною була Евелда.

На мить Старлінг побачила Евелду Драмґо, як вона виходила з дверей, виходила з машини, побачила горду поставу її голови і, незважаючи на дурість і марність усього Евелдиного життя, побачила її готовність узяти дитину й стати лицем до лиця зі своїми мучителями, а не тікати від них.

Старлінг нахилилася ближче до мікрофона в Снідовій краватці й чітко вимовила:

— Я із задоволенням посвідчу, якою вона була людиною, містере Снід, — кращою за вас.

До зали повернувся Персалл, уже без Нунана, і причинив за собою двері.

— Заступникові директора Нунану довелося повернутися до себе в офіс. Джентльмени, я наразі покладу кінець нашій зустрічі й зв’яжуся з кожним із вас телефоном, — сказав Персалл.