— Ми показали Ваше фото кільком сусідам Василя, — вів слідчий далі, — і вони підтвердили, що Ви певний час жили у його помешканні, неподалік метро «Вокзальна». Вас бачили і у вікні, і на сходах з цигаркою.

— Тепер далі, Макаре, — знову перебрав ініціативу помічник, — сусіди бачили також опецькуватого немолодого чолов’ягу, який приїздив на «Хаммері». Це Томас?

— Скажіть — раптом перервав його Макака. — А ви усіх трьох хлопаків, які… ну, тоді на аеродромі…

— Ні, лише двох, — помічник задоволено всміхнувся якимось своїм думкам. — але ми знаємо, що третього на Ваших очах посеред білого дня викрали на площі Петровського. Так?

— Так.

— Здогадуєтеся, хто це зробив? — запитав слідчий.

— Томас.

— Навіщо ви прикидаєтеся дурнем?! Томасові ніхто з вас живим вже не потрібний! — слідчий вдав, що трохи сердиться. — Він би не переймався такими складнощами — просто б пристрелив, — останні слова він вимовив підкреслено буденно.

— Як виглядала машина, у яку вкинули Вашого спільника? — помічник також прикидався сердитим.

— Брудний такий сірий мікроавтобус…

— О, нарешті слово правди, — підбадьорливо, якось навіть по-змовницькому всміхнувся помічник. — Ми переглянули запис із камери відеоспостереження однієї установи на площі і віднайшли момент викрадення. Так, це справді був мікроавтобус. Але знаєте, що цікаво? В Інтернеті хтось виклав інше відео, схоже, кадри з автоматичного відеореєстратора[35] якогось великогабаритного транспорту — автобуса чи вантажівки, на яких видно Вас, Макаре, а тоді одразу сам момент викрадення хлопця…

— Видно, як я йому за мить до того помахав рукою?

— Так, — підтвердив це припущення слідчий.

— А тепер погляньте ось сюди, — помічник дістав планшет. — Впізнаєте?

На екранчику можна було роздивитися, як Макар лізе іржавою драбиною із тієї лиховісної квартири у Запоріжжі, тоді падає та кричить у корчах під зламаною горобиною.

— Це Вас фільмував один школярик… Уявіть, коли обидва ці записи потраплять на очі тим, хто опікується безпекою Шахсуварова, — лагідно говорив слідчий. — Ви ж просто зірка Інтернету. Знайти Вас за таких обставин не становитиме жодних проблем.

— Ви що, виклали в Інтернет і те, що відзняв мобілкою отой шкет? — Макака пересмикнувся під ковдрою.

— Ні, — погляд довготелесого світився спокоєм щирої правди, — то дитина сама розмістила на власній сторінці, хвалилася перед однокласниками. Ну а вже доросліші юзери розкидали по інших сайтах. Запис півдоби посідав друге місце за переглядами в українському сегменті Інтернету.

— Тож можливо, що Шахсуваров вже знає, де Ви, — додав слідчий.

— Скажіть, Макаре, — байдужим голосом поцікавився помічник, — то яку байку ви придумали для Томаса, аби він передумав вбивати Вас одразу?