— У мене одна рука ціла, — підводячись, відповів Чупчуренко. Він був дуже блідий. — Буду допомагати вам, живим не здамся.

— Правильно, Костю. Ех, і матрос би з тебе вийшов!

Мічман обняв його, і гаковому з мотористом здалося, що він змахнув сльозу.

— Давайте і з вами… може, востаннє бачимося.

Він по-чоловічому міцно обняв Чижеєва, потім Восьмьоркіна і твердим голосом скомандував:

— Всім озброїтися! Стояти на своїх місцях.

Уже добре було видно невеличкий торпедний катер і темні постаті на ньому. Зменшуючи хід, він зробив широке півколо і, погрожуючи крупнокаліберним кулеметом, став підходити до баркаса.

Чорноморці, затиснувши в руках хто ніж, хто сокиру, мовчки піджидали катер.

— Вафн хінлеги! — закричав гітлерівець у шкіряному шоломі. — Хенде хох!

Він вимагав кинути зброю і здаватися, але ніхто з чорноморців не поворухнувся.

— Здавайся, рус матрозен! Ергіб діх! — грізніше гукнув офіцер і щось наказав своєму кулеметникові.

Той багатозначно завертів туреллю кулемета, але вогню не відкривав.

— Та ти підходь, не бійся! — не без сарказму сказав Восьмьоркін і, немов запрошуючи, махнув гаком.

— Хеер коми! — додав Сеня Чижеєв і поманив рукою.

Гітлерівський офіцер, мабуть, зрозумів це як бажання росіян здатися без бою, тому що рішуче клацнув ручками телеграфу. Він бачив перед собою людей, у яких не було ні автоматів, ні гранат, і сміливо вів катер. Про всяк випадок гітлерівець ще раз гукнув своє «хенде хох» і при цьому показав, що треба робити — сам підняв руки.

Торпедний катер уже так наблизився до носа баркаса, що гаковому не важко було його дістати. Кльоцко тільки зібрався скомандувати: «Брати на абордаж!», як Восьмьоркін з власної ініціативи вчепився гаком за катер, ривком підтягся і стрибнув на борт до фашистів. За ним метнувся і Чижеєв…

Мічман бачив, як на катері зав"язалася бійка, як розгублено завертів туреллю кулеметник, не розуміючи, куди стріляти. Кльоцко хотів кинутися на підмогу друзям, але спізнився: катер відійшов від баркаса настільки, що стрибнути вже не можна було.

І в цей час фашистський сторожовик, про якого чорноморці згарячу забули, з ходу врізався в баркас…

Кльоцка вдарило чимось тупим у потилицю. Він знепритомнів і впав у воду.